Эстэрына 1 глава

Кніга Эстэрына
Пераклад Яна Станкевіча → Переклад Хоменка

І сталася за дзён Агасвера, — гэты Агасвер гаспадарстваваў ад Інды й аж да Ефіопы над сто дваццаць сяма краямі, —

Було це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами,

Таго часу, як кароль Агасвер сядзеў на каралеўскім пасадзе сваім, каторы ў Сусе, сталіцы,

того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку.

Трэйцяга году дзяржавы свае, ён справіў чэсьць усім князём сваім а служцом сваім, валадаром Пэрсі а Міды, паном а князём краёў, што былі перад ім,

На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього.

Паказуючы вялікае багацьце славутага каралеўства свайго і чэсьць харашыні вялічча свайго, шмат дзён, сто асьмідзясят дзён.

їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности.

Па гэтых днёх, кароль справіў чэсьць усяму люду, што быў прытомны ў сталіцы Сусе, ад вялікага аж да малога, сем дзён у садовым панадворку каралеўскага палацу.

А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу.

Белыя, зялёныя а сінія запоны былі прымацаваны паварозамі выборнага лёну а пурпуры да срэбных колцаў і мрамарных стаўпоў. І былі ложкі залатыя а срэбныя на мосьце з алябастры а белага мрамару а пэрлы а чорнага мрамару.

Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем.

І напікі ў залатым судзьдзю, — судзьдзе розьнілася адно ад аднаго, — і множасьць каралеўскага віна, пакаралеўску.

Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості.

А да піценьня подле права ня было прынукі; бо кароль паручыў усім старшым дому свайго, каб яны рабілі подле зычаньня кажнага.

Пиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного.

Таксама караліца Вашты справіла чэсьць жанкам у каралеўскім доме караля Агасвера.

Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.

Сёмага дня, як разьвесялілася сэрца каралёва ад віна, ён расказаў Мегуману, Бізфе, Гарбоне, Біґфе а Анаґфе, Зэфару а Каркасу — сямём легчанцом, што служылі перед Агасверам,

Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса,

Каб яны прывялі перад від караля караліцу Вашты ў кароне каралеўскай, каб паказаць людам а вайводам харашыню яе, бо яна была надта пазорвая.

привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду.

І адмовілася караліца Вашты прысьці на расказаньне каралеўскае легчанцамі. І засердаваў кароль надта, і гнеў ягоны загарэўся ў ім.

Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом,

І сказаў кароль мудрыцом, што зналі часы, — бо такі быў звычай каралеўскі да ўсіх ведамцаў права а суду, —

радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права;

І блізкому да сябе Каршэне, Шэфару, Адмафе, Фаршышу, Мерэсу, Марсэне, Мемухану, — сямём князём Пэрскім а Мідзкім, каторыя маглі бачыць від каралёў і сядзелі першымі ў каралеўстве:

а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві,

«Што зрабіць подле права з караліцаю Вашты за тое, што яна не зрабіла подле слова караля Агасвера легчанцамі?»

(і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?»

І сказаў Мемухан перад відам караля а вайводцаў: «Не перад адным каралём вінна караліца Вашты, а перад усімі вайводамі і перад усімі людзьмі, каторыя па ўсіх краінах караля Агасвера;

І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса.

Бо дойдзе ўчынак караліцы да ўсіх жонак, і яны будуць улегцы мець мужоў сваіх, і казаць: "Кароль Агасвер расказаў прывесьці караліцу Вашты перад від свой, і яна не пайшла".

Бо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла.

Цяпер княгіні Пэрскія а Мідзкія, каторыя пачуюць праз учынак каралічын, будуць тое ж казаць усім князём каралёвым; і будзе досыць улегцыменьня а злосьці.

Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів.

Калі гэта зьлюб каралю, няхай выйдзе каралеўскае расказаньне ад яго, і няхай будзе ўпісана ў правы Пэрскія а Мідзкія і не касуецца, што наперад Вашты ня прыйдзе да караля Агасвера; і няхай кароль аддасьць каралеўскую годнасьць ейную другой, лепшай за яе.

Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї.

Як пачуюць праз гэту загаду каралёву, каторую ён зробе па ўсім каралеўстве сваім, — а яно вялікае, — усі жонкі будуць сьціць мужоў сваіх, ад вялікага аж да малога».

І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.»

І сказанае было добрым у ваччу караля а вайводаў ягоных, і ён зрабіў подле слова Мемухана;

Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана.

Бо ён паслаў лісты да ўсіх краёў каралеўскіх, да кажнага краю пісьмом яго і да кажнага народу моваю яго, каб кажны муж быў спадаром у сваім доме і каб ён гукаў моваю народу свайго.

І розіслав він по всіх країнах царства листи, — до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, — щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне.

« 13 глава 2 глава »