Эстэрына 1 глава

Кніга Эстэрына
Пераклад Яна Станкевіча → Синодальный перевод (СВ)

 
 

І сталася за дзён Агасвера, — гэты Агасвер гаспадарстваваў ад Інды й аж да Ефіопы над сто дваццаць сяма краямі, —
 
И было во дни Артаксеркса — этот Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии и до Эфиопии, —

Таго часу, як кароль Агасвер сядзеў на каралеўскім пасадзе сваім, каторы ў Сусе, сталіцы,
 
в то время как царь Артаксеркс сел на царский престол свой, что в Сузах, городе престольном,

Трэйцяга году дзяржавы свае, ён справіў чэсьць усім князём сваім а служцом сваім, валадаром Пэрсі а Міды, паном а князём краёў, што былі перад ім,
 
в третий год своего царствования он сделал пир для всех князей своих и для служащих при нем, для главных начальников войска персидского и мидийского и для правителей областей своих,

Паказуючы вялікае багацьце славутага каралеўства свайго і чэсьць харашыні вялічча свайго, шмат дзён, сто асьмідзясят дзён.
 
показывая великое богатство царства своего и отличный блеск величия своего в течение многих дней — ста восьмидесяти дней.

Па гэтых днёх, кароль справіў чэсьць усяму люду, што быў прытомны ў сталіцы Сусе, ад вялікага аж да малога, сем дзён у садовым панадворку каралеўскага палацу.
 
По окончании этих дней сделал царь для народа своего, находившегося в престольном городе Сузы, от большого до малого, пир семидневный на садовом дворе дома царского.

Белыя, зялёныя а сінія запоны былі прымацаваны паварозамі выборнага лёну а пурпуры да срэбных колцаў і мрамарных стаўпоў. І былі ложкі залатыя а срэбныя на мосьце з алябастры а белага мрамару а пэрлы а чорнага мрамару.
 
Белые бумажные и яхонтового цвета шерстяные ткани, прикрепленные виссонными и пурпуровыми шнурами, висели на серебряных кольцах и мраморных столбах.

І напікі ў залатым судзьдзю, — судзьдзе розьнілася адно ад аднаго, — і множасьць каралеўскага віна, пакаралеўску.
 
Золотые и серебряные ложи были на помосте, устланном камнями зеленого цвета, и мрамором, и перламутром, и камнями черного цвета.

А да піценьня подле права ня было прынукі; бо кароль паручыў усім старшым дому свайго, каб яны рабілі подле зычаньня кажнага.
 
Напитки подаваемы были в золотых сосудах и сосудах разнообразных, ценой в тридцать тысяч талантов; и вина царского было множество, по богатству царя. Питье шло чинно, никто не принуждал, потому что царь дал такое приказание всем управляющим в доме его, чтобы делали по воле каждого.

Таксама караліца Вашты справіла чэсьць жанкам у каралеўскім доме караля Агасвера.
 
И царица Астинь сделала также пир для женщин в царском доме царя Артаксеркса.

Сёмага дня, як разьвесялілася сэрца каралёва ад віна, ён расказаў Мегуману, Бізфе, Гарбоне, Біґфе а Анаґфе, Зэфару а Каркасу — сямём легчанцом, што служылі перед Агасверам,
 
В седьмой день, когда развеселилось сердце царя от вина, он сказал Мегуману, Бизфе, Харбоне, Бигфе и Авагфе, Зефару и Каркасу — семи евнухам, служившим пред лицом царя Артаксеркса,

Каб яны прывялі перад від караля караліцу Вашты ў кароне каралеўскай, каб паказаць людам а вайводам харашыню яе, бо яна была надта пазорвая.
 
чтобы они привели царицу Астинь пред лицо царя в венце царском для того, чтобы показать народам и князьям красоту ее; потому что она была очень красива.

І адмовілася караліца Вашты прысьці на расказаньне каралеўскае легчанцамі. І засердаваў кароль надта, і гнеў ягоны загарэўся ў ім.
 
Но царица Астинь не захотела прийти по приказанию царя, объявленному через евнухов.

І сказаў кароль мудрыцом, што зналі часы, — бо такі быў звычай каралеўскі да ўсіх ведамцаў права а суду, —
 
И разгневался царь сильно, и ярость его загорелась в нем. И сказал царь мудрецам, знающим прежние времена, — ибо дела царя делались пред всеми знающими закон и права, —

І блізкому да сябе Каршэне, Шэфару, Адмафе, Фаршышу, Мерэсу, Марсэне, Мемухану, — сямём князём Пэрскім а Мідзкім, каторыя маглі бачыць від каралёў і сядзелі першымі ў каралеўстве:
 
приближенными же к нему тогда были: Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерес, Марсена, Мемухан — семь князей персидских и мидийских, которые могли видеть лицо царя и сидели первыми в царстве:

«Што зрабіць подле права з караліцаю Вашты за тое, што яна не зрабіла подле слова караля Агасвера легчанцамі?»
 
«Как поступить по закону с царицей Астинь за то, что она не сделала по слову царя Артаксеркса, объявленному через евнухов?»

І сказаў Мемухан перад відам караля а вайводцаў: «Не перад адным каралём вінна караліца Вашты, а перад усімі вайводамі і перад усімі людзьмі, каторыя па ўсіх краінах караля Агасвера;
 
И сказал Мемухан пред лицом царя и князей: «Не перед царем одним виновна царица Астинь, а перед всеми князьями и перед всеми народами, которые по всем областям царя Артаксеркса;

Бо дойдзе ўчынак караліцы да ўсіх жонак, і яны будуць улегцы мець мужоў сваіх, і казаць: "Кароль Агасвер расказаў прывесьці караліцу Вашты перад від свой, і яна не пайшла".
 
потому что поступок царицы дойдет до всех жен, и они будут пренебрегать мужьями своими и говорить: „Царь Артаксеркс велел привести царицу Астинь пред лицо свое, а она не пошла“.

Цяпер княгіні Пэрскія а Мідзкія, каторыя пачуюць праз учынак каралічын, будуць тое ж казаць усім князём каралёвым; і будзе досыць улегцыменьня а злосьці.
 
Теперь княгини персидские и мидийские, которые услышат о поступке царицы, будут то же говорить всем князьям царя; и пренебрежения и огорчения будет довольно.

Калі гэта зьлюб каралю, няхай выйдзе каралеўскае расказаньне ад яго, і няхай будзе ўпісана ў правы Пэрскія а Мідзкія і не касуецца, што наперад Вашты ня прыйдзе да караля Агасвера; і няхай кароль аддасьць каралеўскую годнасьць ейную другой, лепшай за яе.
 
Если благоугодно царю, пусть выйдет от него царское постановление, и впишется в законы персидские и мидийские, и не отменяется о том, что Астинь не будет входить пред лицо царя Артаксеркса, а царское достоинство ее царь передаст другой, которая лучше ее.

Як пачуюць праз гэту загаду каралёву, каторую ён зробе па ўсім каралеўстве сваім, — а яно вялікае, — усі жонкі будуць сьціць мужоў сваіх, ад вялікага аж да малога».
 
Когда услышат об этом постановлении царя, которое разойдется по всему царству его, как оно ни велико, тогда все жены будут почитать мужей своих, от большого до малого».

І сказанае было добрым у ваччу караля а вайводаў ягоных, і ён зрабіў подле слова Мемухана;
 
И угодно было слово это в глазах царя и князей; и сделал царь по слову Мемухана.

Бо ён паслаў лісты да ўсіх краёў каралеўскіх, да кажнага краю пісьмом яго і да кажнага народу моваю яго, каб кажны муж быў спадаром у сваім доме і каб ён гукаў моваю народу свайго.
 
И послал во все области царя письма, писанные в каждую область письменами ее и к каждому народу на языке его, чтобы всякий муж был господином в доме своем и чтобы это было объявлено каждому на родном языке его.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.