Естери 1 глава

 [1] 1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 2 чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 3 А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 4 Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 5 І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 6 Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 8 І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 9 А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 10 Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 11 І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 12 Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 13 Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 14 Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 15 А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 16 І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 17 Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. 1 І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,

 

И было во дни Артаксеркса — этот Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии и до Эфиопии, —

в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи,

 

в то время как царь Артаксеркс сел на царский престол свой, что в Сузах, городе престольном,

в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами.

 

в третий год своего царствования он сделал пир для всех князей своих и для служащих при нем, для главных начальников войска персидского и мидийского и для правителей областей своих,

Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів,

 

показывая великое богатство царства своего и отличный блеск величия своего в течение многих дней — ста восьмидесяти дней.

коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому,

 

По окончании этих дней сделал царь для народа своего, находившегося в престольном городе Сузы, от большого до малого, пир семидневный на садовом дворе дома царского.

прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози.

 

Белые бумажные и яхонтового цвета шерстяные ткани, прикрепленные виссонными и пурпуровыми шнурами, висели на серебряных кольцах и мраморных столбах.

Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар.

 

Золотые и серебряные ложи были на помосте, устланном камнями зеленого цвета, и мрамором, и перламутром, и камнями черного цвета.

Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей.

 

Напитки подаваемы были в золотых сосудах и сосудах разнообразных, ценой в тридцать тысяч талантов; и вина царского было множество, по богатству царя. Питье шло чинно, никто не принуждал, потому что царь дал такое приказание всем управляющим в доме его, чтобы делали по воле каждого.

Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс.

 

И царица Астинь сделала также пир для женщин в царском доме царя Артаксеркса.

А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса,

 

В седьмой день, когда развеселилось сердце царя от вина, он сказал Мегуману, Бизфе, Харбоне, Бигфе и Авагфе, Зефару и Каркасу — семи евнухам, служившим пред лицом царя Артаксеркса,

привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою.

 

чтобы они привели царицу Астинь пред лицо царя в венце царском для того, чтобы показать народам и князьям красоту ее; потому что она была очень красива.

Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись,

 

Но царица Астинь не захотела прийти по приказанию царя, объявленному через евнухов.

сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд!

 

И разгневался царь сильно, и ярость его загорелась в нем. И сказал царь мудрецам, знающим прежние времена, — ибо дела царя делались пред всеми знающими закон и права, —

І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем,

 

приближенными же к нему тогда были: Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерес, Марсена, Мемухан — семь князей персидских и мидийских, которые могли видеть лицо царя и сидели первыми в царстве:

і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів.

 

«Как поступить по закону с царицей Астинь за то, что она не сделала по слову царя Артаксеркса, объявленному через евнухов?»

І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя,

 

И сказал Мемухан пред лицом царя и князей: «Не перед царем одним виновна царица Астинь, а перед всеми князьями и перед всеми народами, которые по всем областям царя Артаксеркса;

бо і їм сказано слова цариці, а також те, як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові,

 

потому что поступок царицы дойдет до всех жен, и они будут пренебрегать мужьями своими и говорить: „Царь Артаксеркс велел привести царицу Астинь пред лицо свое, а она не пошла“.

так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків.

 

Теперь княгини персидские и мидийские, которые услышат о поступке царицы, будут то же говорить всем князьям царя; и пренебрежения и огорчения будет довольно.

Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї.

 

Если благоугодно царю, пусть выйдет от него царское постановление, и впишется в законы персидские и мидийские, и не отменяется о том, что Астинь не будет входить пред лицо царя Артаксеркса, а царское достоинство ее царь передаст другой, которая лучше ее.

І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного.

 

Когда услышат об этом постановлении царя, которое разойдется по всему царству его, как оно ни велико, тогда все жены будут почитать мужей своих, от большого до малого».

І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей.

 

И угодно было слово это в глазах царя и князей; и сделал царь по слову Мемухана.

І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.

 

И послал во все области царя письма, писанные в каждую область письменами ее и к каждому народу на языке его, чтобы всякий муж был господином в доме своем и чтобы это было объявлено каждому на родном языке его.