Михея 1 глава

Книга пророка Михея
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

І Господнє слово було до Міхея, сина Морастія, у дні Йоатама, Ахаза і Езекії, царів Юди, про те, що він побачив про Самарію і про Єрусалим.

Слово Господа, которое было к Михею морасфитянину в дни Иоафама, Ахаза и Езекии, царей иудейских, и которое открыто ему о Самарии и Иерусалиме.

Послухайте, народи, слова, і нехай сприйме земля і всі, що на ній, і Господь буде між вами на свідчення, Господь з Його святого дому.

Слушайте, все народы, внимай, земля и все, что наполняет ее! Да будет Господь Бог свидетелем против вас, Господь из святого храма Своего!

Тому що ось Господь виходить зі Свого місця і зійде, і піде на висоту землі,

Ибо вот, Господь выходит от места Своего, низойдет и наступит на высоты земли —

і під Ним захитаються гори, і долини розтануть, неначе віск перед обличчям вогню, і як вода, що проноситься по схилі.

и горы растают под Ним, долины распадутся, как воск от огня, как воды, льющиеся с крутизны.

Через безбожність Якова це все і через гріх дому Ізраїля. Яка безбожність Якова? Чи не Самарія? І який гріх дому Юди? Чи не Єрусалим?

Все это — за нечестие Иакова, за грех дома Израилева. От кого нечестие Иакова? Не от Самарии ли? Кто устроил высоты в Иудее? Не Иерусалим ли?

І поставлю Самарію на склад овочів поля й на садження винограду, і розтягну до замішання її каміння, і відкрию її основи.

«За то сделаю Самарию грудой развалин в поле, местом для разведения винограда; низрину в долину камни ее и обнажу основания ее.

І вони знищать усі її божища, і все її найняте спалять у вогні, і Я поставлю всіх її ідолів на знищення. Тому що вона зібрала з найму розпусти і нагромадила з найму розпусти.

Все истуканы ее будут разбиты, и все дары за блуд ее сожжены будут огнем, и всех идолов ее предам разрушению, ибо из любодейных даров она устраивала их, на любодейные дары они и будут обращены».

Через це вона заплаче і заридає, піде без взуття і оголеною, зчинить голосіння, наче зміїв, і плач, наче дочок сирен.

Об этом буду я плакать и рыдать, буду ходить как ограбленный и обнаженный, выть, как шакалы, и плакать, как страусы,

Бо її рана стала сильною, тому що прийшла аж до Юди і доторкнулася аж до брам мого народу, до Єрусалима.

потому что болезненно поражение ее, дошло до Иуды, достигло даже до ворот народа моего, до Иерусалима.

Ті, що в Ґеті, не величайтеся. Ви, що в Акімі, не будуйте з дому те, що на висміювання, землю накладайте замість вашого насміхання.

Не объявляйте об этом в Гефе, не плачьте там громко; но в селении Офра покрой себя пеплом.

Та, що гарно замешкує свої міста, не вийшла, — та, що замешкує Сеннаан, щоб оплакувати дім, який поблизу неї, вона отримає від вас рану болю.

Переселяйтесь, жительницы Шафира, срамно обнаженные; не убежит и живущая в Цаане; плач в селении Ецель не даст вам остановиться в нем.

Хто почав на добро для тієї, що живе в болях? Адже зло зійшло від Господа на брами Єрусалима,

Горюет о своем добре жительница Марофы, ибо сошло бедствие от Господа к воротам Иерусалима.

шум колісниць і кінноти. Та, що живе в Лахісі, вона є володарем гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено безчестя Ізраїля.

Запрягай в колесницу быстрых, жительница Лахиса; ты — начало греха дочери Сиона, ибо у тебя появились преступления Израиля.

Через це даси висланих аж до спадку Ґета, до безумних домів. Марнотою було для царів Ізраїля.

Поэтому ты посылать будешь дары в Морешеф-Геф; но селения Ахзива будут обманом для царей Израилевых.

Аж доки не приведу спадкоємців тобі, що замешкуєш Лахіс, спадок, аж до Одоллама прийде слава дочки Ізраїля.

Еще наследника приведу к тебе, жительница Мореша; он пройдет до Одоллама, славы Израиля.

Щоб оголити і остригти твоїх тендітних дітей, пошир твоє вдівство як орел, бо від тебе вони забрані в полон.

Сними с себя волосы, остригись, скорбя о нежно любимых сынах твоих; расширь из-за них лысину, как у линяющего орла, ибо они переселены будут от тебя.

« 4 глава 2 глава »