Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія, [1]

Павел, раб Иисуса Христа, призванный апостол, избранный к благовестию Божьему,

яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,

которое Бог прежде обещал через пророков Своих в святых Писаниях,

про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида

о Сыне Своем, Который родился от семени Давидова по плоти

і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,

и открылся Сыном Божиим в силе, по духу святыни, через воскресение из мертвых, об Иисусе Христе, Господе нашем,

через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,

через Которого мы получили благодать и апостольство, чтобы во имя Его покорять вере все народы,

між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —

между которыми находитесь и вы, призванные Иисусом Христом, —

усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым: благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всем мире.

І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,

Свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в благовествовании Сына Его, что непрестанно вспоминаю о вас,

постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.

всегда прося в молитвах моих, чтобы воля Божия когда-нибудь содействовала мне прийти к вам,

Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;

ибо я весьма желаю увидеть вас, чтобы преподать вам некое дарование духовное к утверждению вашему,

тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.

то есть утешиться с вами верой общей, вашей и моей.

Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.

Не хочу, братья, оставить вас в неведении, что я многократно намеревался прийти к вам (но встречал препятствия до сих пор), чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих народов.

Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;

Я должен и эллинам, и варварам, мудрецам и невеждам.

тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.

Итак, что касается меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.

Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.

Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно — сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, иудею, потом и эллину.

Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.

В нем открывается правда Божия от веры в веру, как написано: «Праведный верой жив будет».

Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;

Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду людей, подавляющих истину неправдой.

адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.

Ибо, что можно знать о Боге, явно для них, потому что Бог явил им.

Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.

Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы, так что они безответны.

Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.

Но как они, познав Бога, не прославили Его как Бога и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце, —

Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,

называя себя мудрыми, обезумели

і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.

и славу нетленного Бога изменили в образ, подобный тленному человеку, и птицам, и четвероногим, и пресмыкающимся, —

Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.

то и предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они сквернили сами свои тела.

Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь [2].

Они заменили истину Божию ложью и поклонялись и служили творению вместо Творца, Который благословен вовеки. Аминь.

Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;

Потому предал их Бог постыдным страстям: женщины их заменили естественное употребление противоестественным;

так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.

подобно и мужчины, оставив естественное употребление женского пола, разжигались похотью друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за свое заблуждение.

Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.

И как они не заботились иметь Бога в разуме, то предал их Бог превратному уму — делать непотребства,

Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;

так что они исполнены всякой неправды, блуда, лукавства, корыстолюбия, злобы; исполнены зависти, убийства, распрей, обмана, злонравия;

вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,

злоречивы, клеветники, богоненавистники, обидчики, самохвалы, горды, изобретательны на зло, непослушны родителям,

нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.

безрассудны, вероломны, нелюбовны, непримиримы, немилостивы.

Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

Они знают праведный суд Божий, что делающие такие дела достойны смерти, однако не только их делают, но и делающих одобряют.

« 1 глава 2 глава »