Естери 1 глава

 [1] 1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 2 чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 3 А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 4 Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 5 І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 6 Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 8 І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 9 А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 10 Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 11 І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 12 Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 13 Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 14 Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 15 А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 16 І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 17 Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. 1 І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,

 

И҆ бы́сть по словесѣ́хъ си́хъ во дне́хъ а҆ртаѯе́рѯа: се́й а҆ртаѯрѯъ ѿ ї҆нді́и ѡ҆блада́ше сто̀ два́десѧть седмїю̀ страна́ми (да́же до є҆ѳїо́пїи):

в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи,

 

во дни҄ же ты҄ѧ, є҆гда̀ сѣ́де на престо́лѣ ца́рь а҆ртаѯе́рѯъ въ сѹ́сѣхъ гра́дѣ,

в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами.

 

въ тре́тїе лѣ́то ца́рства своегѡ̀, сотворѝ пи́ръ дрѹгѡ́мъ и҆ про́чымъ ѩ҆зы́кѡмъ, и҆ пє́рсскимъ и҆ ми҄дскимъ сла҄внымъ, и҆ нача҄лнымъ сатра́иѡмъ,

Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів,

 

и҆ по си́хъ, є҆гда̀ показа̀ и҆̀мъ бога́тство ца́рства своегѡ̀ и҆ сла́вѹ весе́лїѧ своегѡ̀, во сто̀ ѻ҆́смьдесѧтъ дні́й.

коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому,

 

И҆ є҆гда̀ и҆спо́лнишасѧ дні́е пи́ра, сотворѝ ца́рь пи́ршество ѩ҆зы́кѡмъ ѡ҆брѣ́тшымсѧ во гра́дѣ (сѹ́сѣхъ) на дні́й ше́сть во дворѣ̀ до́мѹ царе́ва,

прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози.

 

ѹ҆кра́шеннѣмъ вѷссо́нными и҆ зеле́иыми завѣ́сами, просте́ртыми на ѹ҆́жахъ вѷссо́нныхъ и҆ червлени́чныхъ, на ко́лцахъ златы́хъ и҆ сре́брѧныхъ, на столпѣ́хъ мра́морныхъ и҆ ка́менныхъ:

Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар.

 

лѡ́жа зла҄та и҆ срє́брѧна, на помо́стѣ ка́мене смара́гдова, и҆ пїнні́нска и҆ парі́нска мра́мора, и҆ плащани҄цы пестрота́ми разли́чными разцвѣ́чєны, ѡ҆́крестъ шипцы̀ разсѣ́ѧни:

Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей.

 

сосѹ́ди зла́ти и҆ сре́брѧни, и҆ ча́ша а҆нѳра́ѯа (ка́мене) предложе́ннаѧ, цѣно́ю тала҄нтъ три́десѧть ты́сѧщъ: вїно̀ мно́го и҆ сла́дко, є҆́же са́мъ ца́рь пїѧ́ше: питїе́ же сїѐ не по ѹ҆ста́вленномѹ зако́нѹ бы́сть, та́кѡ бо восхотѣ̀ ца́рь и҆ заповѣ́да ї҆коно́мѡмъ сотвори́ти во́лю свою̀ и҆ мѹже́й.

Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс.

 

И҆ а҆сті́нь цари́ца сотворѝ пи́ръ жена́мъ въ домѹ̀ царе́вѣ, и҆дѣ́же ца́рь а҆ртаѯе́рѯъ.

А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса,

 

Въ де́нь же седмы́й развесели́всѧ ца́рь, речѐ а҆ма́нѹ и҆ ваза́нѹ, и҆ ѳа́ррѣ и҆ вара́зѹ, и҆ заѳолѳа́нѹ и҆ а҆вата́зѹ и҆ ѳара́вѹ, седми́мъ є҆ѵнѹ́хѡмъ, и҆̀же слѹжа́хѹ пред̾ царе́мъ а҆ртаѯе́рѯомъ,

привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою.

 

привестѝ (а҆сті́нь) цари́цѹ пред̾ него́, є҆́же воцари́ти ю҆̀ и҆ возложи́ти на ню̀ вѣне́цъ ца́рскїй и҆ показа́ти ю҆̀ всѣ҄мъ нача́лствѹющымъ и҆ ѩ҆зы́кѡмъ красотѹ̀ є҆ѧ̀, занѐ прекра́сна бѣ̀.

Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись,

 

И҆ не послѹ́ша є҆гѡ̀ а҆сті́нь цари́ца прїитѝ со є҆ѵнѹ҄хи.

сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд!

 

И҆ ѡ҆печа́лисѧ ца́рь, и҆ разгнѣ́васѧ, и҆ речѐ бли҄жнимъ свои҄мъ: си́це речѐ а҆сті́нь: сотвори́те ѹ҆̀бо ѡ҆ се́мъ зако́нъ и҆ сѹ́дъ.

І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем,

 

И҆ пристѹпи́ша къ немѹ̀ а҆ркесе́й и҆ сарсоѳе́й и҆ малисеа́ръ, нача҄лницы пе́рсстїи и҆ ми́дстїи, и҆̀же бли́з̾ царѧ̀, пе́рвїи сѣдѧ́щїи при царѝ,

і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів.

 

и҆ возвѣсти́ша є҆мѹ̀ по зако́нѡмъ, ка́кѡ подоба́етъ сотвори́ти цари́цѣ а҆сті́ни, ѩ҆́кѡ не сотворѝ повелѣ́нныхъ ѿ царѧ̀ чрез̾ є҆ѵнѹ́хи.

І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя,

 

И҆ речѐ мѹхе́й ко царю̀ и҆ къ болѧ́рѡмъ: не царѧ̀ є҆ди́наго ѡ҆би́дѣ а҆сті́нь цари́ца, но и҆ всѧ҄ кнѧ҄зи и҆ нача́лники царє́вы,

бо і їм сказано слова цариці, а також те, як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові,

 

и҆́бо повѣ́да и҆мъ словеса̀ цари́цы, и҆ ка́кѡ противоречѐ царю̀:

так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків.

 

ѩ҆́коже ѹ҆бѡ проти́внѡ речѐ царю̀ а҆ртаѯе́рѯѹ, си́це и҆ дне́сь госпѡжѝ жєны̀ про́чыѧ кнѧзе́й пе́рсскихъ и҆ ми́дскихъ, ѹ҆слы́шавшѧ царю̀ речє́ннаѧ ѿ неѧ̀, дерзнѹ́тъ та́кожде безче́ствовати мѹже́и свои́хъ:

Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї.

 

а҆́ще ѹ҆̀бо ѹ҆го́дно царю̀, да повели́тъ ца́рскимъ повелѣ́нїемъ, и҆ да напи́шетсѧ по зако́нѡмъ ми҄дскимъ и҆ пє́рсскимъ, и҆ и҆́накѡ да не бѹ́детъ, нижѐ да вни́детъ ктомѹ̀ цари́ца къ немѹ̀, и҆ ца́рство є҆ѧ̀ да преда́стъ ца́рь женѣ̀ лѹ́чшей є҆ѧ̀:

І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного.

 

и҆ да бѹ́детъ ѹ҆слышанъ зако́нъ, и҆́же ѿ царѧ̀, є҆го́же сотвори́тъ во ца́рствїи свое́мъ, и҆ си́це всѧ҄ жєны̀ возложа́тъ че́сть на мѹ́жы своѧ҄ ѿ бога́та да́же до ѹ҆бо́га.

І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей.

 

И҆ ѹ҆го́дно бы́сть сло́во пред̾ царе́мъ и҆ нача҄лники, и҆ сотворѝ ца́рь, ѩ҆́коже речѐ є҆мѹ̀ мѹхе́й,

І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.

 

и҆ посла̀ ца́рь кни҄ги во всѐ ца́рство по страна́мъ по ѧ҆зы́кѹ и҆́хъ, да бѹ́детъ стра́хъ и҆̀мъ въ жили́щихъ и҆́хъ.