І сталося, що після того, як захопили в полон Ізраїль і спустошили Єрусалим, Єремія сів, плачучи, і голосив цією жалібною піснею над Єрусалимом, і проказував: 1 Як самотньо сидить місто [1] , що було, сповнене народами, воно перетворилося, немов на вдову! Те, котре було виповнене народами, яке володіло країнами, стало здавачем данини.
А҆́лефъ. Ка́кѡ сѣ́де є҆ди́нъ гра́дъ ѹ҆мно́женный людьмѝ: бы́сть ѩ҆́кѡ вдови́ца, ѹ҆мно́женный во ѩ҆зы́цѣхъ, владѧ́й страна́ми бы́сть под̾ да́нїю.