Левит 1 глава

Третя книга Мойсеєва: Левит
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская Библия

Господь покликав Мойсея і промовив до нього з намету свідчення, кажучи:

И҆ воззва̀ гд҇ь мѡѷсе́а, и҆ речѐ є҆мѹ̀ и҆з̾ ски́нїи свидѣ́нїѧ, гл҃ѧ:

Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Коли якийсь чоловік з-поміж вас приноситиме Господу дари з тварин, то приносьте свої дари з великої чи з дрібної худоби.

глаго́ли сынѡ́мъ ї҆и҃лєвымъ, и҆ рече́ши къ ни҄мъ: человѣ́къ ѿ ва́съ а҆́ще принесе́тъ да́ры гд҇ѹ, ѿ скотѡ́въ и҆ ѿ говѧ́дъ и҆ ѿ ѻ҆ве́цъ да принесе́те да́ры ва́шѧ:

Якщо його дар — всепалення з великої худоби, то нехай він приведе самця без вади. Нехай приведе його до входу в намет свідчення, щоб він був прийнятним перед Господом,

а҆́ще всесожже́нїе да́ръ є҆гѡ̀, ѿ говѧ́дъ мѹ́жескъ по́лъ непоро́ченъ принесе́тъ, пред̾ двє́ри ски́нїи свидѣ́нїѧ да принесе́тъ є҆̀ прїѧ́тно пред̾ гд҇емъ,

і нехай покладе руку на голову приношення, — воно прийнятне для нього, щоби звершити за нього викуплення.

и҆ да возложи́тъ рѹ́кѹ на главѹ̀ приноше́нїѧ, прїѧ́тно є҆мѹ̀, ѹ҆ми́лостивити ѡ҆ не́мъ:

І те теля заріжуть перед Господом, а сини Аарона, священики, принесуть його кров та виллють цю кров довкола на жертовник, що біля входу в намет свідчення.

и҆ да зако́лютъ телца̀ пред̾ гд҇емъ: и҆ да принесѹ́тъ сы́нове а҆арѡ́нѡвы жерцы̀ кро́вь, и҆ да пролїю́тъ кро́вь на ѻ҆лта́рь ѡ҆́крестъ, и҆́же ѹ҆ две́рїй ски́нїи свидѣ́нїѧ,

Тоді, здерши шкуру зі всепалення, розділять його на частини,

и҆ ѡ҆дра́вше всесожже́нїе, да раздробѧ́тъ є҆̀ на ѹ҆́ды,

а сини Аарона, священики, покладуть на жертовник вогонь і розкладуть на вогні дрова.

и҆ да возложа́тъ сы́нове а҆арѡ҄ни жерцы̀ ѻ҆́гнь на ѻ҆лта́рь, и҆ да вскладѹ́тъ дрова̀ на ѻ҆́гнь:

І сини Аарона, священики, розкладуть розчленовані частини, голову та жир на дровах, що на вогні, на жертовнику.

и҆ да вскладѹ́тъ сы́нове а҆арѡ҄ни жерцы̀ раздроблє́наѧ, и҆ главѹ̀, и҆ тѹ́къ на дрова̀ сѹ҄щаѧ на ѻ҆гнѝ ѩ҆̀же на ѻ҆лтарѝ,

Нутрощі ж і ноги вимиють водою, і священики покладуть усе це на жертовник. Це є [вогняне] приношення, жертва, приємні пахощі для Господа.

ѹ҆тро́бѹ же и҆ но́ги да и҆змы́ютъ водо́ю: и҆ да возложи́тъ жре́цъ всѧ҄ на ѻ҆лта́рь: приноше́нїе є҆́сть же́ртва, вонѧ̀ благоѹха́нїѧ гд҇ѹ.

Якщо ж його дар на всепалення Господу — з дрібної худоби, з ягнят чи козенят, то нехай приведе також самця без вади й покладе руку на його голову.

А҆́ще же ѿ ѻ҆ве́цъ да́ръ сво́й гд҇ви (принесе́тъ) ѿ а҆́гнєцъ и҆ ѿ ко́злищъ во всесожже́нїе, мѹ́жескъ по́лъ непоро́ченъ да принесе́тъ и҆̀,

Нехай його заріжуть перед Господом з північної сторони жертовника, а сини Аарона, священики, виллють його кров довкола на жертовник.

и҆ да возложи́тъ рѹ́кѹ на главѹ̀ є҆гѡ̀, и҆ да зако́лютъ є҆̀ въ странѣ̀ ѻ҆лтарѧ̀ къ сѣ́верѹ пред̾ гд҇емъ: и҆ да пролїю́тъ сы́нове а҆арѡ҄ни жерцы̀ кро́вь є҆гѡ̀ на ѻ҆лта́рь ѡ҆́крестъ:

І розділять його на частини — і голову, і жир, — а священики розкладуть їх на дровах, що на вогні, на жертовнику.

и҆ да раздробѧ́тъ є҆го̀ на ѹ҆́ды, и҆ главѹ̀, и҆ тѹ́къ є҆гѡ̀, и҆ да вскладѹ́тъ ѧ҆̀ жерцы̀ на дрова̀ сѹ҄щаѧ на ѻ҆гнѝ ѩ҆̀же на ѻ҆лтарѝ,

Нутрощі ж і ноги вимиють водою, і священик принесе це все й покладе на жертовник. Це є [вогняне] приношення, жертва, приємні пахощі для Господа.

и҆ ѹ҆тро́бѹ и҆ но́ги и҆змы́ютъ водо́ю: и҆ принесе́тъ жре́цъ всѧ҄, и҆ да возложи́тъ на ѻ҆лта́рь: приноше́нїе є҆́сть же́ртва, вонѧ̀ благоѹха́нїѧ гд҇ѹ.

Якщо ж він приноситиме в дар Господу [вогняне] приношення з птахів, то нехай принесе свій дар з горлиць або з голубів.

А҆́ще же ѿ пти́цъ приноше́нїе принесе́тъ да́ръ сво́й гд҇ѹ, и҆ принесе́тъ ѿ го́рлицъ и҆лѝ ѿ го́лѹбѡвъ да́ръ сво́й,

Нехай священик принесе його до жертовника і скрутить йому голову; і нехай священик покладе її на жертовник, а кров вицідить до підніжжя жертовника.

и҆ да принесе́тъ и҆̀ жре́цъ ко ѻ҆лтарю̀, и҆ да ѿто́ргнетъ главѹ̀ є҆гѡ̀, и҆ да возложи́тъ жре́цъ на ѻ҆лта́рь и҆ и҆сцѣди́тъ кро́вь ѹ҆ стоѧ́ла ѻ҆лтарѧ̀:

Далі він відділить воло з пір’ям і викине його на попелище зі східної сторони жертовника;

и҆ да ѿлѹчи́тъ горта́нь съ пе́рїемъ, и҆ и҆зве́ргнетъ ю҆̀ ѿ ѻ҆лтарѧ̀ на восто́къ на мѣ́сто пе́пела:

тоді розломить його біля крил, та не розділить. І священик покладе його на жертовник, на дрова, що на вогні. Це є [вогняне] приношення, жертва, приємні пахощі для Господа.

и҆ да и҆зло́митъ є҆го̀ ѿ кри́лъ, и҆ да не раздѣли́тъ: и҆ да возложи́тъ є҆̀ жре́цъ на ѻ҆лта́рь на дрова̀, ѩ҆̀же на ѻ҆гнѝ: приноше́нїе є҆́сть же́ртва, вонѧ̀ благоѹха́нїѧ гд҇ѹ.

« 40 глава 2 глава »