2 Ездри 1 глава

Друга книга Ездри
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская Библия

І зробив Йосія в Єрусалимі Пасху своєму Господеві, і заколов Пасху на чотирнадцятий день першого місяця, [1]

И҆ сотворѝ ї҆ѡсі́а па́схѹ во ї҆ер҇ли́мѣ гд҇ѹ своемѹ̀, и҆ пожрѐ па́схѹ четвертагѡна́десѧть днѐ пе́рваго мц҇а,

поставивши священиків за чергами для щоденного служіння в ризах у Господньому храмі.

поставлѧ́ѧ свѧще́нники по чреда́м̾ въ ри҄зы ѡ҆дѣ҄ѧнны въ це́ркви гд҇ни:

І він сказав левітам, священним рабам Ізраїля, щоб посвятити їх Господу, аби поставити святий Господній ковчег у домі, який збудував цар Соломон, син Давида. Не потрібно буде вам нести його на плечах.

и҆ речѐ леѵі́тѡмъ свѧщеннослѹжи́телємъ ї҆и҃лєвымъ, да ѡ҆свѧтѧ́тъ себѐ гд҇еви на поставле́нїе ст҃а́гѡ кївѡ́та гд҇нѧ въ домѹ̀, є҆го́же созда̀ соломѡ́нъ сы́нъ даві́довъ ца́рь:

Тож тепер служіть Господеві, Богові вашому, оздоровляйте Його народ Ізраїль і приготуйте за родинами та вашими племенами, за писанням Давида, царя Ізраїля, і за величчю Соломона, його сина.

не бѹ́детъ ва́мъ взѧ́ти є҆го̀ на ра́менахъ и҆ нн҃ѣ слѹжи́те гд҇ѹ бг҃ѹ ва́шемѹ и҆ пецы́тесѧ ѡ҆ ѩ҆зы́цѣхъ є҆гѡ̀ ї҆и҃ли, и҆ ѹ҆гото́вайтесѧ по ѻ҆те́чествѡмъ и҆ племенѡ́мъ ва́шымъ по писа́нїю даві́да царѧ̀ ї҆и҃лева и҆ по вели́чествѹ соломѡ́на сы́на є҆гѡ̀:

І, ставши в храмі за частиною ваших родин левітів перед вашими братами, синами Ізраїля, за чином,

и҆ ста́ните въ це́ркви по ѹ҆ча́стїю нача́лства ѻ҆те́ческагѡ ва́шегѡ леѵі́тскагѡ, и҆̀же пред̾ бра́тїею ва́шею сынмѝ ї҆и҃левыми,

жертвуйте Пасху і готуйте жертви вашим братам, а приготуєте Пасху за приписом Господа, даним Мойсеєві.

по чи́нѹ пожри́те па́схѹ, и҆ жє́ртвы ѹ҆гото́вайте бра́тїѧмъ ва́шымъ, и҆ сотвори́те па́схѹ по за́повѣди гд҇ни да́ннѣй мѡѷсе́ю.

І Йосія дав народові, що знайшовся там, тридцять тисяч ягнят і баранів, три тисячі телят. Це дано із царського майна за обіцянкою народові, священикам і левітам.

И҆ дадѐ ї҆ѡсі́а лю́демъ ѡ҆брѣ́тшымсѧ (та́мѡ) а҆́гнцєвъ и҆ ѻ҆внѡ́въ три́десѧть ты́сѧщъ, телцє́въ трѝ ты́сѧщы: сїѧ҄ ѿ ца́рскихъ дана҄ сѹ́ть по ѡ҆бѣща́нїю лю́демъ и҆ свѧще́нникѡмъ и҆ леѵі́тѡмъ..

І дав Хелкія, Захарія, Ісуіл, наставники над храмом, священикам на Пасху дві тисячі шістсот овець і триста телят.

И҆ дадѐ хелкі́а и҆ заха́рїа и҆ сѷи́лъ приста҄вницы свѧти́лища жерцє́мъ на па́схѹ ѻ҆ве́цъ двѣ̀ ты́сѧщы ше́сть сѡ́тъ, телцє́въ три́ста.

Єхонія, Самея, брат Натанаїл, тисячники Асавія, Охіїл і Йорам дали левітам на Пасху п’ять тисяч овець, сімсот телят.

И҆ ї҆ехо́нїа, и҆ саме́а, и҆ наѳана́илъ бра́тъ, и҆ а҆саві́а, и҆ ѻ҆хїи́лъ, и҆ ї҆ѡра́мъ тысѧщенача́лницы да́ша леѵі́тѡмъ на па́схѹ ѻ҆ве́цъ пѧ́ть ты́сѧщъ, телцє́въ се́дмь сѡ́тъ.

Ось це те, що зробили: священики і левіти відповідно стали,

И҆ си҄мъ бы́вшымъ, благолѣ́пнѡ ста́ша свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆мѣ́юще ѡ҆прѣсно́ки, по племенѡ́мъ

маючи опрісноки, за племенами

и҆ по частенача́лствѡмъ ѻ҆тцє́въ, пред̾ людьмѝ приноси́ти гд҇ѹ по пи҄саннымъ въ кни́зѣ мѡѷсе́овѣ, и҆ та́кѡ во ѹ҆́трїе.

і за частинами родин перед народом, щоб приносити Господеві, як і записано в книзі Мойсея. І так було вранці.

И҆ и҆спеко́ша па́схѹ ѻ҆гне́мъ, ѩ҆́коже подоба́ше, и҆ жє́ртвы свари́ша въ сосѹ́дѣхъ мѣ́дѧныхъ и҆ въ коно́бѣхъ со благово́нїемъ, и҆ принесо́ша всѣ҄мъ, и҆̀же ѿ наро́да.

І спекли Пасху на вогні, як і належалося, і варили жертви в мідних казанах і котлах з пахощами і принесли всім, що в народі.

И҆ по си́хъ ѹ҆гото́ваша себѣ̀ и҆ свѧще́нникѡмъ бра́тїѧмъ свои҄мъ сыновѡ́мъ а҆арѡ҄нимъ.

А після цього приготували собі та священикам, їхнім братам, синам Аарона. Оскільки священики приносили жир аж допізна, то левіти приготовили собі та священикам, своїм братам, синам Аарона.

Ї҆ере́є бо возноша́хѹ тѹ҄чнаѧ до конца̀ часа̀, а҆ леѵі́ти ѹ҆гото́ваша себѣ̀ и҆ жерцє́мъ бра́тїи свое́й, сынѡ́мъ а҆арѡ҄нимъ.

Церковні співаки, сини Асафа, були у своєму чині, за приписаним Давидом, Асафом, Захарією і Еддінумом, що при царі. І придверники були при кожних дверях. Не можна було переступити кожному свою чергу для щоденного служіння, бо їхні брати — левіти — приготували для них.

Свѧщеннопѣвцы́ же сы́нове а҆са́фѡвы бѧ́хѹ въ чинѹ̀ свое́мъ по за́повѣди даві́довѣ: и҆ а҆са́фъ, и҆ заха́рїа, и҆ є҆ддїнѹ́съ и҆́же бѧ́ше ѿ царѧ̀.

І закінчено те, що має відношення до Господньої жертви в той день, аби зробити Пасху і принести жертви на Господньому жертовнику, за приписом царя Йосії.

И҆ вра҄тари при кі́ихждо две́рехъ: да не престѹпа́етъ кі́йждо своеѧ̀ чрєды̀, бра́тїѧ бо и҆̀хъ леѵі́ти ѹ҆гото́ваша и҆̀мъ.

І сини Ізраїля, які там знайшлися в цей час, робили Пасху і празник опрісноків сім днів.

И҆ соверши́шасѧ жє́ртвы гд҇ни въ то́й де́нь сотвори́ти па́схѹ

І не було такої Пасхи в Ізраїлі від часів пророка Самуїла.

и҆ принестѝ жє́ртвы на же́ртвенникъ бж҃їй по повелѣ́нїю царѧ̀ ї҆ѡсі́и.

І всі царі Ізраїля не робили такої Пасхи, яку зробив Йосія, священики, левіти, юдеї та весь Ізраїль, який знайшовся у своїх посілостях, в Єрусалимі.

И҆ ѡ҆брѣ́тшїисѧ во вре́мѧ то̀ па́схѹ и҆ пра́здникъ ѡ҆прѣсно́чный дні́й се́дмь.

На вісімнадцятий рік царювання Йосії зроблено цю Пасху.

И҆ не принесе́сѧ па́сха такова̀ во ї҆и҃ли ѿ вре́мене самѹи́ла про҇ро́ка,

І правильними були діла Йосії перед їхнім Господом у серці, повному побожності.

и҆ всѝ ца́рїе ї҆и҃лєвы не пра́здноваша таковы́ѧ па́схи, каковѹ̀ сотворѝ ї҆ѡсі́а, и҆ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ ї҆ѹде́є и҆ ве́сь ї҆и҃ль ѡ҆брѣ́тшїйсѧ во ѡ҆бита́нїи свое́мъ во ї҆ер҇ли́мѣ.

І те, що про нього ж записано в попередніх часах, про тих, що згрішили і вчинили безбожність проти Господа більше від усякого народу і царства, і чим Його засмутили в розумі, і слова Господа встали проти Ізраїля.

Во ѻ҆смоена́десѧть лѣ́то ца́рствѹющѹ ї҆ѡсі́и пра́зднована бы́сть па́сха сїѧ̀.

І після всього цього діла Йосії прийшов фараон, цар Єгипту, що йшов воювати проти Харкамуса до Євфрату, а Йосія вийшов йому назустріч.

И҆ ѹ҆пра́влєна бы́ша дѣла̀ ї҆ѡсі́єва пред̾ гд҇емъ є҆гѡ̀ се́рдцемъ по́лнымъ благоче́стїѧ:

І послав цар Єгипту до нього, кажучи: Що мені й тобі, царю Юдеї,

и҆ ѩ҆̀же ѡ҆ не́мъ, пи҄сана сѹ́ть въ пре́жнихъ временѣ́хъ, ѡ҆ согрѣши́вшихъ и҆ нече́ствовавшихъ проти́вѹ гд҇а па́че всѧ́кагѡ ѩ҆зы́ка и҆ ца́рства и҆ и҆́миже ѡ҆скорби́ша є҆го̀ въ ра́зѹмѣ: и҆ словеса̀ гд҇нѧ воста́ша на ї҆и҃лѧ.

я не посланий Господом Богом проти тебе, бо до Євфрату моя війна. Тепер же Господь зі мною, і Господь у поспіху зі мною. Відступись і не протився Господеві.

И҆ по всемѹ̀ дѣѧ́нїю семѹ̀ ї҆ѡсі́инѹ, слѹчи́сѧ фараѡ́нѹ царю̀ є҆гѵ́петскомѹ и҆дѹ́щѹ бра́нь воздви́гнѹти въ харкамѵ́сѣ при є҆ѵфра́тѣ: и҆ и҆зы́де сопроти́вѹ є҆мѹ̀ ї҆ѡсі́а.

Та не повернувся Йосія на своїй колісниці, але скріпив себе, щоб воювати, не слухаючись слів з уст Господніх, пророка Єремії.

И҆ посла̀ ца́рь є҆гѵ́петскїй къ немѹ̀, глаго́лѧ: что̀ мнѣ̀ и҆ тебѣ̀ є҆́сть, царю̀ ї҆ѹ́динъ;

Але став з ним до бою на рівнині Маґеддауса. І прийшли володарі до царя Йосії.

нѣ́смь на тѧ̀ по́сланъ ѿ гд҇а бг҃а, на є҆ѵфра́тъ бо бра́нь моѧ̀ є҆́сть: и҆ нн҃ѣ гд҇ь со мно́ю є҆́сть, и҆ гд҇ь поспѣша́ѧй мѝ є҆́сть, ѿстѹпѝ ѿ менє̀ и҆ не сопротивлѧ́йсѧ гд҇еви.

І сказав цар своїм слугам: Виведіть мене з битви, бо я сильно занеміг. Відразу ж вивели його слуги царя з лав,

И҆ не возврати́сѧ ї҆ѡсі́а на колесни́цѹ свою̀, но ра́товати є҆го̀ ѹ҆си́ловашесѧ, не вне́млѧ словесе́мъ ї҆еремі́и про҇ро́ка ѿ ѹ҆́стъ гд҇нихъ:

і він вліз на свою другу колісницю. І відправлений до Єрусалима, змінив своє життя [2] , і поховано його в родинній гробниці.

но поста́ви проти́вѹ є҆гѡ̀ бра́нь на по́ли магеддѡ́нстѣмъ. И҆ снидо́ша нача҄лницы ко царю̀ ї҆ѡсі́и.

І оплакали Йосію по всій Юдеї, і пророк Єремія плакав за Йосією, і засідателі з жінками його оплакували аж до цього дня. І подано, щоб це було вічним на всі роди Ізраїля.

И҆ речѐ ца́рь ѻ҆трокѡ́мъ свои҄мъ: и҆зведи́те мѧ̀ ѿ бра́ни, и҆знемого́хъ бо ѕѣлѡ̀. И҆ а҆́бїе и҆зведо́ша є҆го̀ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ и҆з̾ ѡ҆полче́нїѧ.

Це записано в книзі літопису царів Юди, і детально про діла Йосії, що зроблено, про його славу і його розум у Господньому законі, про те, що зроблене ним раніше і що нині, розповідається в книзі царів Ізраїля та Юди.

И҆ взы́де на колесни́цѹ вторѹ́ю свою̀, и҆ прише́дъ во ї҆ер҇ли́мъ жи́знь свою̀ премѣнѝ, и҆ погребе́нъ во ѻ҆́тчемъ гро́бѣ.

І, взявши з народу Єхонію сина Йосії, якому було двадцять три роки, поставили царем замість Йосії, його батька.

И҆ во все́й ї҆ѹде́и пла́каша ѡ҆ ї҆ѡсі́и: и҆ рыда́ше ї҆еремі́а про҇ро́къ ѡ҆ ї҆ѡсі́и, и҆ предсѣдѧ́щїи со жена́ми пла́кахѹ є҆го̀ да́же до сегѡ̀ днѐ. И҆ и҆здаде́сѧ сїѐ бы́ти всегда̀ на ве́сь ро́дъ ї҆и҃левъ.

Він царював над Юдою і Єрусалимом три місяці. Його усунув цар Єгипту, щоб не царював у Єрусалимі.

Сїѧ҄ же впи҄сана сѹ́ть въ кни́зѣ по́вѣстей ѡ҆ царе́хъ ї҆ѹ́диныхъ, и҆ ко́еждо сотворе́ное дѣѧ́нїѧ ї҆ѡсі́ина, и҆ сла́вы є҆гѡ̀, и҆ ра́зѹма є҆гѡ̀ въ зако́нѣ гд҇ни: ѩ҆̀же пре́жде сотворє́наѧ ѿ негѡ̀, и҆ ѩ҆̀же нн҃ѣ, пи҄сана сѹ́ть въ кни́зѣ царе́й ї҆и҃левыхъ и҆ ї҆ѹ́диныхъ.

І наклав данину на народ — сто талантів срібла і один талант золота.

И҆ взе́мше сѹ́щїи ѿ ѩ҆зы́ка ї҆ѡаха́за сы́на ї҆ѡсі́ина, поста́виша царе́мъ вмѣ́стѡ ї҆ѡсі́и ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, сѹ́ша два́десѧти трїе́хъ лѣ́тъ.

Цар Єгипту поставив царем Йоакима, його брата, царем Юдеї та Єрусалима.

И҆ ца́рствова над̾ ї҆ѹ́дою и҆ над̾ ї҆ер҇ли́момъ мц҇ы трѝ: и҆ ѿста́ви є҆го̀ ца́рь є҆гѵ́петскїй, да не ца́рствѹетъ во ї҆ер҇ли́мѣ.

Йоаким зв’язав вельмож, а Зарія, схопивши свого брата, вивів із Єгипту.

И҆ наложѝ на наро́дъ (ї҆ѹ́динъ) сребра̀ тала҄нтъ сто̀ и҆ зла́та є҆ди́нъ тала́нтъ.

Йоаким мав двадцять п’ять років, коли зацарював над Юдеєю і Єрусалимом, і він чинив погане перед Господом.

И҆ поста́ви ца́рь є҆гѵ́петскїй ї҆ѡакі́ма бра́та є҆гѡ̀ царе́мъ ї҆ѹде́и и҆ ї҆ер҇ли́мѹ.

І проти нього прийшов Навуходоносор, цар Вавилону і, зв’язавши його мідними кайданами, відвів до Вавилону.

И҆ свѧза̀ ї҆ѡакі́мъ вельмо́жы, зараки́на же бра́та своего̀ є҆́мь и҆зведѐ и҆з̾ є҆гѵ́пта.

Навуходоносор, взявши зі священного Господнього посуду і принісши, поставив у своєму храмі у Вавилоні.

Лѣ́тъ же бѧ́ше два́десѧти пѧтѝ ї҆ѡакі́мъ, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀ въ землѝ ї҆ѹ́динѣ и҆ ї҆ер҇ли́мѣ: и҆ сотворѝ лѹка́вое пред̾ гд҇емъ.

А розповіді про нього і його нечистоту та безбожність записані в літописі царів.

На него́же и҆зы́де навѹходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй, и҆ свѧза̀ є҆го̀ мѣ́дѧными ѹ҆́зами, и҆ приведѐ въ вавѷлѡ́нъ:

Замість нього зацарював Йоаким, його син. Коли був поставлений, мав вісімнадцять років.

и҆ свѧщє́нныѧ сосѹ́ды гд҇ни взе́мъ навѹходоно́соръ и҆ прине́съ положѝ въ вавѷлѡ́нѣ во хра́мѣ свое́мъ.

Він царював три місяці і десять днів у Єрусалимі, і чинив погане перед Господом.

А҆ ѩ҆̀же ѡ҆ не́мъ глагѡ́ланнаѧ, и҆ ѡ҆ нечистотѣ̀ є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ ѕлоче́стїи, пи҄сана сѹ́ть въ кни́зѣ време́нъ ца́рскихъ.

Через рік, пославши, Навуходоносор переселив його до Вавилону разом зі священним Господнім посудом.

И҆ воцари́сѧ ї҆ѡакі́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀: є҆гда́ же поста́вленъ бы́сть, бѧ́ше лѣ́тъ ѻ҆смина́десѧти:

І він поставив Седекію царем Юдеї та Єрусалима — Седекію, що мав двадцять один рік. І царював він одинадцять років.

ца́рствова же мц҇ы трѝ и҆ дні́й де́сѧть во ї҆ер҇ли́мѣ, и҆ сотворѝ лѹка́вое пред̾ гд҇емъ.

І він чинив погане перед Господом, і не посоромився слів, сказаних з Господніх уст пророком Єремією.

И҆ по лѣ́тѣ посла́въ навѹходоно́соръ, преселѝ є҆го̀ въ вавѷлѡ́нъ вкѹ́пѣ со свѧще́нными сосѹ҄ды гд҇ними,

І, поклявшись цареві Навуходоносорові в Ім’я Господа, відступив від клятв, і, твердою вчинивши свою шию та серце, переступив закони Господа, Бога Ізраїля.

и҆ поста́ви седекі́ю царѧ̀ ї҆ѹде́и и҆ ї҆ер҇ли́мѹ, сѹ́ща лѣ́тъ два́десѧти є҆ди́нагѡ: ца́рствова же лѣ́тъ є҆динона́десѧть,

Володарі народу і священики надто безбожно чинили. Вони чинили беззаконня понад усі нечистоти всіх народів і опоганили освячений Господній храм в Єрусалимі.

и҆ сотворѝ лѹка́вое пред̾ гд҇емъ и҆ не ѹ҆стыдѣ́сѧ ѿ слове́съ рече́нныхъ ї҆еремі́ею про҇ро́комъ ѿ ѹ҆́стъ гд҇нихъ.

Бог їхніх батьків послав через Свого ангела, щоб прикликати їх, оскільки милосердився над ними і над Своєю оселею.

И҆ заклѧ́тъ бы́сть ѿ царѧ̀ навѹходоно́сора и҆́менемъ гд҇нимъ, и҆ клѧ́всѧ ѿстѹпѝ, и҆ ѡ҆жесточи́въ свою̀ вы́ю и҆ се́рдце своѐ, престѹпѝ закѡ́ннаѧ гд҇а бг҃а ї҆и҃лева.

Вони ж висміяли Його послів, і в той день, в який говорив Господь, глузували з Його пророків, аж доки Його не розгнівили на Його народ через нечестиві вчинки, щоб наказав навести на них царів Халдеїв.

И҆ кнѧ́зїе люді́й и҆ свѧще́нникѡвъ мнѡ́гаѧ беззакѡ́нїѧ сотвори́ша, и҆ престѹпи́ша па́че всѣ́хъ нечисто́тъ всѣ́хъ ѩ҆зы́кѡвъ, и҆ ѡ҆скверни́ша до́мъ гд҇ень ѡ҆свѧще́нный во ї҆ер҇ли́мѣ.

Вони вбили їхніх молодців мечем довкола святого їхнього храму і не пощадили юнака, старця, дівчини і дитини, але всіх Він віддав у їхні руки.

И҆ посла̀ бг҃ъ ѻ҆те́цъ и҆̀хъ чрез̾ а҆́гг҃ла своего̀ призва́ти и҆́хъ, ѩ҆́кѡ щадѧ́ше и҆ и҆ жили́ще своѐ:

І весь святий Господній посуд, малий і великий, Господні ковчеги і царські склади, взявши, віднесли у Вавилон.

ті́и же порѹга́шасѧ пѡ́сланнымъ є҆гѡ̀: и҆ въ ѻ҆́ньже де́нь гл҃а гд҇ь, бѧ́хѹ рѹга́ющесѧ про҇ро́кѡмъ є҆гѡ̀,

Спалили Господній дім і рознесли мури Єрусалима, і у вогні спалили їхні вежі,

до́ндеже прогнѣ́ванъ то́й на ѩ҆зы́къ сво́й за ѕлочє́стїѧ, повелѣ̀ и҆зы́ти на ни́хъ царє́мъ халдє́йскимъ:

і поклали край усьому їхньому славетному, щоби звести нанівець. Решту під мечем відвели у Вавилон.

ті́и ѹ҆би́ша ю҆́ношъ и҆̀хъ мече́мъ ѡ҆́крестъ ст҃а́гѡ до́мѹ и҆̀хъ: и҆ не пощадѣ́ша ю҆́ноши и҆ дѣ́вы, и҆ ста́рца и҆ младє́нца,

Вони були рабами йому та його синам аж до царювання персів на сповнення Господнього слова з уст Єремії:

но всѣ́хъ предадѐ въ рѹ́ки и҆́хъ: и҆ всѧ҄ свѧщє́нныѧ сосѹ́ды гд҇ни ма҄лыѧ и҆ вели҄кїѧ, и҆ сосѹ́ды кївѡ́та гд҇нѧ, и҆ ца҄рскїѧ ковче́ги взе́мше принесо́ша въ вавѷлѡ́нъ:

Доки земля не натішиться своїми суботами, весь час її спустошення, нехай спочине до сповнення сімдесяти років!

и҆ сожго́ша до́мъ гд҇ень, и҆ разори́ша стѣ́ны ї҆ер҇ли́ма, и҆ столпы̀ є҆гѡ̀ сожго́ша ѻ҆гне́мъ,

« 5 глава 2 глава »