І.Навина 1 глава

Книга Ісуса Навина (Книга Єгошуї)
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская Библия

І сталося, що після смерті Мойсея, Господь звернувся до Ісуса, сина Навина, помічника Мойсея, говорячи:

И҆ бы́сть по сконча́нїи мѡѷсе́а раба̀ гд҇нѧ, и҆ речѐ гд҇ь ї҆исѹ́сѹ сы́нѹ наѵи́нѹ, слѹжи́телю мѡѷсе́овѹ, гл҃ѧ:

Мій слуга Мойсей помер. Тож тепер, піднявшись, перейди Йордан — ти і весь цей народ — в землю, яку Я їм даю.

мѡѷсе́й ра́бъ мо́й сконча́сѧ: нн҃ѣ ѹ҆̀бо воста́въ прейдѝ ї҆ѻрда́нъ ты̀ и҆ всѝ лю́дїе сі́и въ зе́млю, ю҆́же а҆́зъ даю̀ и҆̀мъ:

Кожне місце, на яке поставите стопу ваших ніг, Я дам його вам, як і сказав Мойсеєві, —

всѧ́кое мѣ́сто, по немѹ́же пре́йдете стопо́ю но́гъ ва́шихъ, ва́мъ да́мъ є҆̀, ѩ҆́коже гл҃ахъ мѡѷсе́ю:

пустелю і Антиливан до великої ріки, ріки Євфрат, і до найвіддаленішого моря, — від заходу сонця будуть ваші границі.

пѹсты́ню и҆ а҆нтїлїва́нъ се́й да́же до рѣкѝ вели́кїѧ рѣкѝ є҆ѵфра́та, всю̀ зе́млю є҆ѳеѡ́ню, и҆ да́же до мо́рѧ послѣ́днѧгѡ: ѿ за́пада со́лнца бѹ́дѹтъ предѣ́лы ва́ши:

Не встоїть перед вами жодна людина всі дні твого життя. Як Я був з Мойсеєм, так буду Я і з тобою, і не покину тебе, і не погордую тобою.

не сѹпроти́витсѧ человѣ́къ пред̾ ва́ми во всѧ҄ дни҄ живота̀ твоегѡ̀, и҆ ѩ҆́коже бѣ́хъ съ мѡѷсе́омъ, та́кѡ бѹ́дѹ и҆ съ тобо́ю: и҆ не ѡ҆ста́влю тебѐ, нижѐ пре́зрю тѧ̀:

Кріпися і будь мужній, бо ти поділиш цьому народові землю, про яку Я вашим батькам пообіцяв, що її дам їм!

крѣпи́сѧ и҆ мѹжа́йсѧ: ты́ бо раздѣли́ши лю́демъ си҄мъ зе́млю, є҆́юже клѧ́хсѧ ѻ҆тцє́мъ ва́шымъ да́ти и҆̀мъ:

Отже, кріпись і будь мужнім, щоби дотримуватися всіх вказівок і чинити так, як тобі заповів Мій слуга Мойсей, і не звернеш від них ні направо, ні наліво, щоб ти був розумний в усьому, що чинитимеш.

крѣпи́сѧ ѹ҆̀бо, и҆ мѹжа́йсѧ ѕѣлѡ̀, храни́ти и҆ твори́ти, ѩ҆́коже тебѣ̀ заповѣ́да мѡѷсе́й ра́бъ мо́й, и҆ не ѹ҆клони́сѧ ѿ ни́хъ ни на де́сно, ни на лѣ́во, да смы́слиши во всѣ́хъ, ѩ҆̀же твори́ши:

А книга цього закону не відходитиме від твоїх уст, і повчатимешся з неї вдень і вночі, щоб умів ти чинити все написане в ній. Тоді будеш успішним, і матимеш успіх на твоїх дорогах, і тоді станеш розумним.

и҆ да не ѿстѹ́питъ кни́га зако́на сегѡ̀ ѿ ѹ҆́стъ твои́хъ, и҆ да поѹча́ешисѧ въ не́й де́нь и҆ но́щь, да ѹ҆разѹмѣ́еши твори́ти всѧ҄ пи҄саннаѧ: тогда̀ благоѹспѣ́еши и҆ и҆спра́виши пѹти҄ твоѧ҄, и҆ тогда̀ ѹ҆разѹмѣ́еши:

Ось Я заповів тобі: будь сильним і мужнім, не жахайся і не бійся, бо з тобою Господь, твій Бог, у всьому, куди тільки підеш!

сѐ, заповѣ́даю тебѣ̀: крѣпи́сѧ и҆ мѹжа́йсѧ, ни ѹ҆жаса́йсѧ, нижѐ ѹ҆бо́йсѧ: ѩ҆́кѡ съ тобо́ю гд҇ь бг҃ъ тво́й во всѣ́хъ, а҆́може а҆́ще по́йдеши.

І заповів Ісус писарям народу, кажучи:

И҆ заповѣ́да ї҆исѹ́съ книго́чїѧмъ людски҄мъ, глаго́лѧ:

Увійдіть у табір до народу і заповісте народові, кажучи: Приготуйте запаси, бо ще три дні, і ви переходите цей Йордан, входячи успадкувати землю, яку Господь, Бог ваших батьків, дає вам!

вни́дите посредѣ̀ полка̀ люді́й и҆ заповѣ́дайте лю́демъ, глаго́люще: ѹ҆гото́вайте бра́шно, ѩ҆́кѡ є҆щѐ трѝ дни҄, и҆ вы̀ пре́йдете ї҆ѻрда́нъ се́й, вше́дше прїѧ́ти зе́млю, ю҆́же гд҇ь бг҃ъ ѻ҆тє́цъ ва́шихъ дае́тъ ва́мъ въ прича́стїе.

А племені Рувима, Ґада і половині племені Манасії Ісус сказав:

И҆ рѹви́мѹ и҆ га́дѹ и҆ полѹпле́мени манассі́инѹ речѐ ї҆исѹ́съ:

Згадайте Господнє слово, яке заповів вам Мойсей, Господній слуга, кажучи: Господь, ваш Бог, дав вам спочинок і дав вам цю землю.

помѧни́те сло́во, є҆́же заповѣ́да ва́мъ мѡѷсе́й ра́бъ гд҇ень, глаго́лѧ: гд҇ь бг҃ъ ва́шъ ѹ҆поко́и ва́съ и҆ дадѐ ва́мъ зе́млю сїю̀:

Ваші жінки, ваші діти і ваша худоба хай поселяються в землі, яку Він вам дав, ви ж, добре озброєні, першими перейдете між вашими братами — кожний сильний — і воюватимете з ними,

жєны̀ ва́ши и҆ дѣ́ти ва́ши и҆ ско́ти ва́ши да живѹ́тъ на землѝ, ю҆́же дадѐ ва́мъ мѡѷсе́й ѹ҆ ї҆ѻрда́на: вы́ же пре́йдете воѡрѹже́ни пред̾ бра́тїею ва́шею, всѧ́къ крѣ́покъ, и҆ спобо́рствѹете и҆̀мъ,

аж доки не дасть Господь, ваш Бог, отримати відпочинок вашим братам, як і вам, тож і вони успадкують землю, яку Господь, ваш Бог, їм дає. І кожний повернеться до свого спадку, який дав вам Мойсей на другому боці Йордану, на сході сонця.

до́ндеже ѹ҆поко́итъ гд҇ь бг҃ъ ва́шъ бра́тїю ва́шѹ, ѩ҆́коже и҆ ва́съ, и҆ наслѣ́дѧтъ и҆ сі́и зе́млю, ю҆́же гд҇ь бг҃ъ ва́шъ дае́тъ и҆̀мъ: и҆ ѿи́дете кі́йждо въ наслѣ́дїе своѐ, и҆ наслѣ́дите є҆̀, є҆́же дадѐ ва́мъ мѡѷсе́й ѡ҆б̾ ѻ҆нѹ̀ странѹ̀ ї҆ѻрда́на ѿ восто́кѡвъ со́лнца.

А вони у відповідь сказали Ісусові: Усе, що тільки заповів ти нам, зробимо, і в кожне місце, куди тільки пошлеш нас, підемо!

И҆ ѿвѣща́вше ї҆исѹ́сѹ, рѣ́ша: всѧ҄, є҆ли҄ка заповѣ́си на́мъ, сотвори́мъ, и҆ во всѧ́кое мѣ́сто, а҆́може по́слеши на́съ, по́йдемъ:

Як у всьому ми слухалися Мойсея, так і тебе будемо слухатися, тільки нехай буде Господь, наш Бог, з тобою, як був Він із Мойсеєм.

по всѣ҄мъ, є҆ли҄ка слѹ́шахомъ мѡѷсе́а, тебѐ послѹ́шаемъ: то́кмѡ да бѹ́детъ гд҇ь бг҃ъ на́шъ съ тобо́ю, ѩ҆́коже бѣ̀ съ мѡѷсе́емъ:

А людина, яка не послухається тебе, і яка не прислухається до твоїх слів, як тільки накажеш їй, нехай помре! Але будь сильним і мужнім!

человѣ́къ же, и҆́же а҆́ще не покори́тсѧ тебѣ̀ и҆ и҆́же не послѹ́шаетъ слове́съ твои́хъ, ѩ҆́коже заповѣ́си є҆мѹ̀, да ѹ҆́мретъ: то́чїю крѣпи́сѧ и҆ мѹжа́йсѧ.

« 34 глава 2 глава »