Мудр. Соломона 1 глава

Книга мудрості Соломона
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская Библия

Полюбіть праведність, ви, що судите землю, будьте розумні в Господі, шукатимете Його в доброті та в простоті серця. [1]

Возлюби́те пра́вдѹ, сѹдѧ́щїи зе́млю: мѹ́дрствѹйте ѡ҆ гд҇ѣ въ благосты́ни и҆ въ простотѣ̀ се́рдца взыщи́те є҆го̀:

Бо Він знаходиться з тими, що Його не випробовують, а з’являється тим, що Йому вірять.

ѩ҆́кѡ ѡ҆брѣта́етсѧ не и҆скѹша́ющымъ є҆го̀, ѩ҆влѧ́етсѧ же не невѣ́рѹющымъ є҆мѹ̀.

Адже викривлені думки відділяють від Бога, а випробувана сила картає безумних.

Стропти҄ваѧ бо помышлє́нїѧ ѿлѹча́ютъ ѿ бг҃а: и҆скѹша́емаѧ си́ла ѡ҆блича́етъ безѹ́мныхъ.

Бо мудрість не ввійде до неправедної душі й не замешкає в тілі, підвладному гріхові.

ѩ҆́кѡ въ ѕлохѹдо́жнѹ дѹ́шѹ не вни́детъ премѹ́дрость, нижѐ ѡ҆бита́етъ въ тѣлесѝ пови́ннѣмъ грѣхѹ̀:

Бо святий дух напоумлення уникне оманливого, віддалиться від безглуздих думок і буде напоумлений, коли надійде неправедність.

ст҃ы́й бо дх҃ъ наказа́нїѧ ѿбѣжи́тъ льсти́ва и҆ ѿи́метсѧ ѿ помышле́нїй неразѹ́мныхъ и҆ ѡ҆бличи́тсѧ ѿ находѧ́щїѧ непра́вды.

Адже мудрий дух є тим, що любить людей і не зробить безвинним того, що проклинає своїми губами. Бо Бог — свідок його нирок, праведний наглядач його серця і слухач язика.

Человѣколюби́въ бо дѹ́хъ премѹ́дрости и҆ не ѡ҆безвини́тъ хѹ́льника ѿ ѹ҆сте́нъ є҆гѡ̀: ѩ҆́кѡ внѹ́треннихъ є҆гѡ̀ свидѣ́тель є҆́сть бг҃ъ и҆ се́рдца є҆гѡ̀ и҆спыта́тель и҆́стиненъ и҆ ѧ҆зы́ка слы́шатель:

Адже Господній Дух заповнив усесвіт, і те, що вміщує все, має знання голосу.

ѩ҆́кѡ дх҃ъ гд҇ень и҆спо́лни вселе́ннѹю, и҆ содержа́й всѧ҄ ра́зѹмъ и҆́мать гла́са.

Через це не затаїться ніхто, хто говорить неправедне, і не мине його караюча праведність.

Сегѡ̀ ра́ди вѣща́ѧй непра́вєднаѧ никто́же ѹ҆таи́тсѧ, и҆ не ми́мѡ и҆́детъ є҆гѡ̀ ѡ҆блича́ющь сѹ́дъ.

Бо допит безбожних буде у випробуваннях, а до Господа дійде чутка його слів на оскарження його беззаконь.

Въ совѣ́тѣхъ бо нечести́вагѡ и҆стѧза́нїе бѹ́детъ, слове́съ же є҆гѡ̀ слы́шанїе ко гд҇ѹ прїи́детъ во ѡ҆бличе́нїе беззако́нїй є҆гѡ̀:

Адже вухо ревнивості слухає все, і вістка бурмотання не сховається.

ѩ҆́кѡ ѹ҆́хо рве́нїѧ слы́шитъ всѧ҄, и҆ молва̀ ропта́нїй не кры́етсѧ.

Тож стережіться некорисного бурмотання і щадіть язик від обмови. Бо вимовлене потай марно не піде, а уста, що говорять неправду, убивають душу.

Храни́тесѧ ѹ҆̀бо ѿ ропта́нїѧ неполе́зна и҆ ѿ ѡ҆болга́нїѧ щади́те ѧ҆зы́къ: ѩ҆́кѡ вѣща́нїе та́йное тщѐ не пре́йдетъ, ѹ҆ста̀ же лжѹ҄щаѧ ѹ҆бива́ютъ дѹ́шѹ.

Не ревнуйте смерті в блуді вашого життя і не накликайте погибелі ділами ваших рук.

Не вожделѣ́йте сме́рти въ заблѹжде́нїи живота̀ ва́шегѡ, нижѐ привлека́йте поги́бели дѣла́ми рѹ́къ ва́шихъ:

Адже Бог не зробив смерть і не веселиться погибеллю живих.

ѩ҆́кѡ бг҃ъ сме́рти не сотворѝ, ни весели́тсѧ ѡ҆ поги́бели живы́хъ.

Бо Він створив усе для буття, і спасенні роди світу, і немає в них ліків на погибель, ані царства аду на землі.

Созда́ бо во є҆́же бы́ти всѣ҄мъ, и҆ спаси́тєлны бытїѧ҄ мі́ра, ни бо̀ є҆́сть въ ни́хъ врачева́нїѧ гѹби́телнагѡ, нижѐ а҆́дѹ ца́рствїѧ на землѝ.

Адже праведність безсмертна.

Пра́вда бо безсме́ртна є҆́сть: (непра́вда же сме́рти снабдѣ́нїе:)

А безбожні руками і словами його прикликали, вважаючи його другом, розплилися і зробили з ним завіт, бо вони гідні його частки.

нечести́вїи же рѹка́ма и҆ словесы̀ призва́ша ю҆̀, дрѹги́ню вмѣни́ша ю҆̀ и҆ и҆ста́ѧша, и҆ завѣ́тъ положи́ша съ не́ю, ѩ҆́кѡ досто́йни сѹ́ть ѻ҆́ноѧ ча́сти бы́ти.

« 1 глава 2 глава »