Естери 1 глава

 [1] 1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 2 чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 3 А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 4 Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 5 І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 6 Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 8 І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 9 А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 10 Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 11 І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 12 Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 13 Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 14 Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 15 А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 16 І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 17 Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. 1 І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,

 

И бысть по словесех сих во днех артаксеркса: сей артаксеркс от индии обладаше сто двадесять седмию странами (даже до ефиопии):

в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи,

 

во дни же тыя, егда седе на престоле царь артаксеркс в сусех граде,

в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами.

 

в третие лето царства своего, сотвори пир другом и прочым языком, и персским и мидским славным, и началным сатраиом,

Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів,

 

и по сих, егда показа им богатство царства своего и славу веселия своего, во сто осмьдесят дний.

коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому,

 

И егда исполнишася дние пира, сотвори царь пиршество языком обретшымся во граде (сусех) на дний шесть во дворе дому царева,

прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози.

 

украшеннем виссонными и зелеиыми завесами, простертыми на ужах виссонных и червленичных, на колцах златых и сребряных, на столпех мраморных и каменных:

Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар.

 

ложа злата и сребряна, на помосте камене смарагдова, и пиннинска и паринска мрамора, и плащаницы пестротами различными разцвечены, окрест шипцы разсеяни:

Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей.

 

сосуди злати и сребряни, и чаша анфракса (камене) предложенная, ценою талант тридесять тысящ: вино много и сладко, еже сам царь пияше: питие же сие не по уставленному закону бысть, тако бо восхоте царь и заповеда икономом сотворити волю свою и мужей.

Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс.

 

И астинь царица сотвори пир женам в дому цареве, идеже царь артаксеркс.

А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса,

 

В день же седмый развеселився царь, рече аману и вазану, и фарре и варазу, и зафолфану и аватазу и фараву, седмим евнухом, иже служаху пред царем артаксерксом,

привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою.

 

привести (астинь) царицу пред него, еже воцарити ю и возложити на ню венец царский и показати ю всем началствующым и языком красоту ея, зане прекрасна бе.

Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись,

 

И не послуша его астинь царица приити со евнухи.

сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд!

 

И опечалися царь, и разгневася, и рече ближним своим: сице рече астинь: сотворите убо о сем закон и суд.

І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем,

 

И приступиша к нему аркесей и сарсофей и малисеар, началницы персстии и мидстии, иже близ царя, первии седящии при цари,

і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів.

 

и возвестиша ему по законом, како подобает сотворити царице астини, яко не сотвори повеленных от царя чрез евнухи.

І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя,

 

И рече мухей ко царю и к боляром: не царя единаго обиде астинь царица, но и вся князи и началники царевы,

бо і їм сказано слова цариці, а також те, як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові,

 

ибо поведа им словеса царицы, и како противорече царю:

так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків.

 

якоже убо противно рече царю артаксерксу, сице и днесь госпожи жены прочыя князей персских и мидских, услышавшя царю реченная от нея, дерзнут такожде безчествовати мужеи своих:

Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї.

 

аще убо угодно царю, да повелит царским повелением, и да напишется по законом мидским и персским, и инако да не будет, ниже да внидет ктому царица к нему, и царство ея да предаст царь жене лучшей ея:

І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного.

 

и да будет услышан закон, иже от царя, егоже сотворит во царствии своем, и сице вся жены возложат честь на мужы своя от богата даже до убога.

І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей.

 

И угодно бысть слово пред царем и началники, и сотвори царь, якоже рече ему мухей,

І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.

 

и посла царь книги во все царство по странам по языку их, да будет страх им в жилищих их.