Товита 1 глава

Книга Товита
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Книга слів Товита, сина Товіїла, сина Ананіїла, сина Адуїла, сина Ґаваїла, з насіння Асіїла, з племені Нефталима, [1]

Книга словес товита, сына товиилева, сына ананиилева, сына адуилева, сына гаваилева, от семене асиилева, от племене неффалимля,

який був забраний у полон у дні Енемессара, царя ассирійців, з Тізви, яка є в Галилеї справа від Кудіоса нефталимового, над Ассиром.

иже пленен бе во дни енемессара сара царя ассирийска от фисвы, яже есть одесную кидиа неффалимля в галилеи выше асира. Аз товит путем истины ходих и правды вся дни живота моего

Я, Товит, ходив дорогами правди і справедливості всі дні мого життя, і я зробив багато милостинь моїм братам і народові, що пішли зі мною до країни ассирійців, до Ніневії.

и милостыни многи творих братии моей и языку моему, шедшым со мною во страну ассирийскую в ниневию:

І коли я був у моїй країні, у землі Ізраїля, як я був молодшим, усе плем’я мого батька Нефталима відступило від Єрусалимського дому, вибраного з усіх племен Ізраїля, щоби приносили жертву всі племена. І посвячено храм помешкання Найвищого, і збудовано на всі покоління віку.

и егда бех во стране моей в земли Израилеве, юнеишу ми сущу, все племя неффалима отца моего отступи от дому Иерусалимля, избраннаго от колен израилевых, еже жрети всем коленом: и освящен бысть храм обитания вышнему и создан бысть во вся роды века:

І всі племена, що разом відступили, а також дім Нефталима, мого батька, приносили жертву Ваалові, тельцеві.

и вся колена купно отступившая жряху ваалове юнице, и дом неффалима отца моего:

І я єдиний ходив багато разів до Єрусалима в празники, як і приписано всьому Ізраїлеві за вічним приписом, маючи первоплоди і десятини того, що виросло, і первоплоди стриження.

аз же един хождах многажды во Иерусалим в праздники, якоже писано есть всему израилю в повелении вечне, начатки и десятины плодов и первострижения имеяй,

І я їх давав священикам, синам Аарона, на жертовник. Я давав синам Левія, що служать у Єрусалимі, десятину з усього, що виросло. А другу десятину я продавав, ішов і витрачав її в Єрусалимі кожного року.

и даях я иереем сыном аароним ко олтарю: от всех плодов десятину даях сыном левииным служащым во Иерусалиме, и вторую десятину продаях, и хождах и иждивах я во Иерусалиме на коеждо лето,

Третю ж я давав, кому належалось, як і заповіла Девора, матір мого батька, тому що я залишився сиротою без мого батька.

третию же даях, имже подобаше, якоже заповеда деввора мати отца моего,зане сир остах от отца моего.

І коли я став мужем, я взяв за жінку Анну з насіння нашого роду, і від неї я породив Товію.

И егда бых муж, поях анну жену от семене отечества нашего, и родих от нея товию.

І коли я був відведений у полон до Ніневії, усі мої брати і ті, що з мого роду, їли хліб народів.

И егда пленени быхом в ниневию, вся кратия моя и иже от рода моего ядоша от хлебов языческих:

Я ж зберіг мою душу, щоб не їсти,

аз же соблюдох душу мою еже не ясти,

тому що я пам’ятав Бога всією моєю душею.

яко памятствовах Бога всею душею моею.

І Найвищий дав милість і вигляд перед Енемессаром, і я був його покупцем.

И даде вышний благодать и доброту пред енемессаром, и бых его купец:

І я ходив до Мідії, і залишив Ґаваїлові, братові Ґаврія, у Раґесі в Мідії десять талантів срібла.

и идох в мидию и вдах гаваилу брату гавриеву в рагах мидийских сребра десять талант.

І коли помер Енемессар, зацарював Сеннахирім, його син, замість нього, його дороги попсувалися, і я більше не зміг піти до Мідії.

И егда умре енемессар, воцарися сеннахирим сын его вместо его, и путие его непостоянни быша, и ктому не возмогох ити в мидию.

І в дні Енемессара я робив багато милостинь моїм братам.

И во днех енемессара милостыни многи творих братии моей:

Голодним я давав мій хліб, а нагим — одяг, і якщо я бачив когось з мого роду мертвим і покинутим за муром Ніневії, я його хоронив.

хлебы моя даях алчущым и одеяние нагим, и аще коего от рода моего видех умерша и извержена вне стены ниевии, погрбах его:

Якщо цар Сеннахирім когось убив, коли пішов, утікаючи з Юдеї, то я крадькома їх хоронив, бо він багатьох убив у своєму гніві, і ті від царя шукали тіла, та не знаходили.

и аще коего убиваше сеннахирим царь, егда прииде бежай от иудеи, погребах их отай: многих бо уби в ярости своей: и искома бываху от царя телеса, и не обретахуся.

Пішовши, один з тих, що в Ніневії, виказав цареві про мене, що я їх хороню, і я сховався, знаючи, що мене шукають, аби вбити, злякавшись, я пішов з країни.

Шед же един от сущих в ниневии, сказа царю о мне, яко погребаю их. И скрыхся. Уедав же, яко ищут мя убити, убоявся отидох:

І розграбовано все моє майно, і мені нічого не залишилося, лиш Анна, моя жінка, і Товія, мій син.

и разграблена быша вся имения моя, и не остася ми ничтоже, кроме анны жены моея и товии сына моего.

Та не минуло п’ятдесяти днів, як його вбили два його сини. І вони втекли в гори Арарат, і зацарював замість нього Сахердон, його син. І той настановив Ахіахара, сина Анаїла, сина мого брата, над усіма розрахунками свого царства і над усім домом.

И не преидоша дние пятьдесят, донележе убиста его два сына его и бежаста в горы араратския: и воцарися сахердан сын его вместо его, и постави ахиахара анаила, сына брата моего, над всем сочислением царствия своего и над всем устроением.

І Ахіахар попросив за мене, і я прийшов до Ніневії. Ахіахар же був виночерпієм і над перснем, голова дому і касиром, і Сахердон поставив його як другого після себе. Був же він моїм племінником.

И проси ахиахар о мне, и приидох в ниневию. Ахиахар же бе вииочерпчий и над перстнем, и управитель и сочислитель, и постави его сахердан вторым: бе же сын брата моего.

« 51 глава 2 глава »