Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Павло, в’язень Ісуса Христа, та брат Тимофій — улюбленому Филимонові, нашому помічникові,

павел юзник Иисус Христов, и тимофей брат, филимону возлюбленному и споспешнику нашему,

і [улюбленій] сестрі Апфії, і Архипові, нашому сподвижникові, і твоїй домашній Церкві:

и апфии сестре возлюбленнеи, и архиппу совоинственнику нашему, и домашней твоей Церкви:

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

благодать вам и мир от Бога Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.

Завжди дякую моєму Богові, пам’ятаючи про тебе в моїх молитвах,

Благодарю Бога моего, всегда память о тебе творя в молитвах моих,

почувши про твою любов і віру, яку маєш до Господа Ісуса і до всіх святих,

слышав любовь твою и веру, юже имаши ко Господу Иисусу и ко всем святым.

аби спільність твоєї віри була діяльною в пізнанні всього доброго, що є в нас в [Ісусі] Христі.

яко да общение твоея веры действенно будет в разуме всякаго блага, еже в вас, о Христе Иисусе.

Через твою любов я маю велику радість і втіху, бо ти, брате, заспокоїв серця святих.

Радость бо имам многу и утешение о любви твоей, яко утробы святых почиша тобою, брате.

Отже, хоч я і маю велику відвагу в Христі тобі наказувати про те, що потрібне, —

Сего ради многое дерзновение имея во Христе повелевати тебе, еже потребно есть,

проте радше з любові благаю. Я, Павло, старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа,

любве же ради паче молю, таков сый якоже павел старец, ныне же и узник Иисуса Христа:

благаю тебе за мого сина, якого я породив у кайданах, за Онисима,

молю тя о моем чаде, егоже родих во узах моих онисима,

який колись тобі був непотрібний, та нині й тобі, і мені дуже потрібний.

иногда тебе непотребнаго, ныне же тебе и мне благопотребна, егоже возпослах тебе,

Його відіслав я тобі, він — моє серце. [Тож ти прийми] його.

ты же его, сиречь мою утробу, приими.

Я його бажав у себе залишати, щоби замість тебе послужив мені в кайданах за Євангеліє,

Егоже аз хотех у себе держати, да вместо тебе послужит ми во узах благовествования:

але без твого відома я не хотів нічого робити, аби твоє добродійство не було примусовим, але добровільним.

без твоея же воли ничтоже восхотех сотворити, да не аки по нужди благое твое будет, но по воли.

Можливо, він задля цього відлучився на якийсь час, щоб ти прийняв його навіки, —

Негли бо ради сего разлучися на час, да вечна того приимеши,

вже не як раба, але вище від раба, — як улюбленого брата, — особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі.

не ктому аки раба, но выше раба, брата возлюбленна, паче же мне, кольми же паче тебе, и по плоти и о Господе.

Отже, коли маєш мене за друга, прийми його, як мене.

Аще убо имаши мене общника, приими сего якоже мене.

Коли ж він у чомусь скривдив тебе або що винен, то зарахуй це мені.

Аще же в чесом обиде тебе, или должен есть, мне сие вмени.

Я, Павло, написав своєю рукою: я віддам; не кажу тобі, що й самого себе ти мені винен.

Аз павел написах рукою моею: аз воздам: да не реку тебе, яко и сам себе ми еси должен.

Так, брате: нехай одержу від тебе те, що прошу в Господі. Заспокой же моє серце в Христі!

Ей, брате, аз да получу еже прошу у тебе о Господе: упокой мою утробу о Господе.

Переконаний у твоїй слухняності, я написав тобі, знаючи, що зробиш більше того, що кажу.

Надеявся на послушание твое написах тебе, ведый, яко и паче, еже глаголю, сотвориши.

А разом з тим приготуй мені помешкання, бо сподіваюся, що завдяки вашим молитвам буду вам подарований.

Купно же и уготови ми обитель: уповаю бо, яко молитвами вашими дарован буду вам.

Вітає тебе Епафрас — мій співв’язень у Христі Ісусі,

Целует тя епафрас, спленник мой о Христе Иисусе,

Марко, Аристарх, Димас, Лука — мої співпрацівники.

марко, аристарх, димас, лука, споспешницы мои.

Благодать [нашого] Господа Ісуса Христа з вашим духом. [Амінь].

Благодать Господа нашего Иисуса Христа со духом вашим. Аминь.

« 3 глава 1 глава »