Варуха 1 глава

Книга пророка Варуха
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Ось це — слова книги, які записав Варух, син Нирія, сина Маасія, сина Седекії, сина Асадія, сина Хелкії, у Вавилоні, [1]

Сия словеса книги, юже написа варух сын нириин, сына маасеева, сына седекиина, сына асадеева, сына хелкиина в вавилоне,

у п’ятому році на сьомий день місяця, у час, в який халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем.

в пятое лето, в седмый день месяца, во время, в неже взяша халдее Иерусалим и пожгоша его огнем.

І Варух прочитав слова цієї книги до вух Єхонії, сина Йоакима, царя Юди, і до вух усього народу, який приходив до книги,

И прочте варух словеса книги сея во ушы иехонии сына иоакима царя иудина и во ушы всех людий приходящих ко книзе,

і до вух сильних і синів царів, і до вух старійшин, і до вух усього народу, від малого аж до великого, — до вух усіх, що жили у Вавилоні біля ріки Суд.

и во ушы сильных и сынов царских и во ушы старейшин, и во ушы всех людий от мала и до велика их, всех живущих в вавилоне при реце суд.

Вони плакали, постили, молилися перед Господом

И плакахуся, и постяхуся, и моляхуся молитвами пред Господем,

і зібрали срібло, як була спроможна рука кожного,

и собраша сребро, якоже когождо можаше рука,

і послали в Єрусалим до Йоакіма, сина Хелкії, сина священика Салома, до священиків і до всього народу, який знаходився з ним у Єрусалимі,

и послаша во Иерусалим ко иоакиму жерцу великому, сыну хелкиину сына саломля и ко жерцем и ко всем людем, иже обретошася с ним во Иерусалиме,

коли він узяв посуд Господнього дому, винесений з храму, щоб повернути в землю Юди на десятий день місяця сівана, срібний посуд, який зробив Седекія, син Йосії, цар Юди,

внегда взя сосуды храма Господня изнесеныя от храма возвратити на землю иудину, в десятый день месяца сиван, сосуды сребряны, яже сотвори седекиа сын иосиин царь иудин,

після того, як Навуходоносор, цар Вавилону, переселив Єхонію, володарів, в’язнів, сильних і народ землі з Єрусалима, і повів його до Вавилону.

повнегда пресели навуходоносор царь вавилонский иехонию и князи, и узники и сильныя и люди земли от Иерусалима, и введе я (связаны) в вавилон.

І вони сказали: Ось ми послали до вас срібло, і за срібло купите всепалення і на жертву за гріхи, і ладан, і зробите манаа [2] , і принесете на жертовник нашого Господа Бога жертви,

И рекоша: се, послахом к вам сребро, да купите на сребре всесожжения за грех и фимиам, и сотворите жертву и вознесите на жертвенник Господа Бога нашего,

і помолитеся за життя Навуходоносора, царя Вавилону, і за життя його сина Валтасара, щоб їхні дні були, як дні неба на землі.

и молитеся за житие навуходоносора царя вавилонскаго и за житие валтасара сына его, да будут дние их, якоже дние небеснии, на земли.

І Господь дасть нам силу, і просвітить наші очі, тож житимемо під тінню Навуходоносора, царя Вавилону, і під тінню Валтасара, його сина, служитимемо їм багато днів і знайдемо милість перед ними.

И да даст Господь крепость нам и да просветит очи наши, и да живем под сению навуходоносора царя вавилонска и под сению валтасара сына его, да работаем им дни многи и обрящем благодать пред ними.

Тож помоліться за нас до нашого Господа Бога, бо ми згрішили проти нашого Господа Бога, і від нас не відвернувся Господній гнів і Його лють аж до цього дня.

И молитеся за нас ко Господеви Богу нашему, яко согрешихом Господеви Богу нашему, и не отвратися ярость Господня и гнев его от нас до сего дне.

І прочитаєте цю книгу, яку ми послали до вас, щоб визнаватися в Господньому домі в день свята і в дні належного часу,

И прочтите книгу сию, юже послахом к вам, исповедати в дому Господни в день праздника, во дни годовыя,

і скажете: Господу, Богові нашому, — праведність, а нам — сором облич аж до цього дня, для людини Юди і тих, що живуть у Єрусалимі,

и да речете: Господу Богу нашему правда, а нам стыдение лиц, якоже день сей, человеку иудину и живущым во Иерусалиме,

наших царів, наших володарів, наших священиків, наших пророків і наших батьків,

и царем нашым и князем нашым, и жерцем нашым и пророком нашым и отцем нашым:

бо ми згрішили перед Господом,

понеже согрешихом пред Господем

не послухалися Його, і ми не прислухалися до голосу нашого Господа Бога, щоб ходити за Господніми приписами, які Він дав перед нашим обличчям.

и не покорихомся ему и не послушахом гласа Господа Бога нашего ходити в повелениих его, яже даде пред лицем нашим.

Від дня, в який Господь вивів наших батьків з єгипетської землі, і аж до цього дня ми були неслухняні нашому Господеві Богові й діяли легковажно, щоб не чути Його голосу.

От дне, в оньже изведе Господь отцы нашя от земли египетски, и до сего дне бехом не покаряющеся Господеви Богу нашему и отметахомся, еже не послушати гласа его.

І до нас пристало зло і клятва, яку Господь заповів Своєму рабові Мойсеєві в день, в який вивів наших батьків з єгипетської землі, щоб дати нам землю, яка пливе молоком і медом до цього дня.

И прильпе к нам зло и клятва, юже сочини Господь моисею отроку своему в день, в оньже изведе Господь отцы нашя от земли египетския, дати нам землю кипящую млеком и медом, якоже день сей.

Та ми не послухалися голосу нашого Господа Бога за всіма словами пророків, яких Він до нас послав,

И не послушахом гласа Господа Бога нашего по всем словесем пророческим, яже посла к нам,

і ми ходили — кожний із нас — у задумі свого злого серця, щоб служити чужим богам, чинити зло перед очима нашого Господа Бога.

и хождахом кийждо нас по разуму сердца своего злаго работати богом инем, творити злая пред очима Господа Бога нашего.

« 7 глава 2 глава »