1 Маккавеїв 1 глава

Перша книга Макавеїв
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

І сталося, після того, як здобув перемогу Олександр, син Филипа Македонського, який вийшов із землі Хеттім, і розгромив Дарія, царя персів та мідійців, і зацарював замість нього, спочатку над Елладою. [1]

И бысть, егда поражаше александр македонский сын филиппа, иже изыде от земли хеттиим, порази и дариа царя персскаго и мидскаго, и воцарися вместо его первый во елладе,

І він учинив багато воєн, захопив твердині й вигубив царів землі.

и состави брани многи, и одержа твердыни многи, и уби цари земския,

Він пройшов аж до країв землі та взяв здобич багатьох народів. І земля втихомирилася перед ним, і він піднявся, і його серце піднялося.

и пройде даже до краев земли, и взя корысти многих языков. и умолче земля пред ним. и возвысися, и вознесеся сердце его.

І він зібрав дуже велику силу [2] , і панував над країнами народів і тиранів, і вони були йому за данників.

И собра силу крепку зело, и началствова над странами и языки и мучительми, и быша ему в данники.

І після цього він упав на ліжко, і збагнув, що помирає.

И по сих паде на ложе и позна, яко умирает:

І він покликав своїх славних рабів, що були виховані з ним від молодості, і поділив для них своє царство ще при своєму житті.

и созва отроки своя благородныя, иже с ним бяху совоспитани от юности его, и раздели им царство свое еще жив сый.

І Олександр царював дванадцять років, і помер.

И царствова александр лет дванадесять и умре.

І до влади прийшли його слуги, кожний на своєму місці.

И обладаша отроцы его кийждо в месте своем.

І всі поклали на себе корони після його смерті, — вони та їхні сини після них багато років, і наповнили землю злом.

И возложиша вси диадимы по смерти его, и сынове их по них лета многа, и умножиша злая на земли.

І з них вийшов грішний корінь — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, який був порукою Риму. Він зацарював у сто тридцять сьомому році царства Еллінів.

И изыде от них корень греха антиох епифан, сын антиоха царя, иже бе залогом в риме: и царствова в лете сто тридесять седмем царства еллинскаго.

У ті дні вийшли з Ізраїля беззаконні сини і переконали багатьох, кажучи: Підімо і вчинимо завіт з народами, що довкола нас, бо відколи ми від них відділилися, на нас найшло багато зла.

Во днех тех изыдоша от израиля сынове беззаконнии и наустиша многих глаголюще: пойдем и завещаем завет с языки, иже окрест нас, яко отнележе отлучихомся от них, обретоша нас многа злая.

І слово було добрим в їхніх очах,

И благоувидеся слово во очию их:

і так забажали деякі з народу, і пішли до царя, і він дав їм владу чинити заповіді поган.

и предизбрашася нецыи от людий и идоша ко царю: и даде им власть творити оправдания языческая.

І вони збудували спортзал в Єрусалимі за законами поган,

И создаша (себе) училище во Иерусалиме по законом языческим.

і приховали своє обрізання, і відступили від святого завіту, і запряглися з поганами, і вдалися чинити зло.

И сотвориша себе необрезание, и отступиша от завета святаго, и сопрягошася языком, и продашася еже творити лукавое.

І закріпилося царство перед Антіохом, і він почав царювати над єгипетською землею, щоби панувати над двома царствами.

И уготовася царство пред антиохом: и умысли царствовати во египте, яко да царствует над двема царствома.

І він увійшов до Єгипту з великим народом, з колісницями, слонами і великим озброєнням,

И вниде во египет в народе тяжце, на колесницах и на слонех, и на всадниках и на кораблех многих.

і розпочав війну з Птоломеєм, царем Єгипту. І Птоломей відвернувся від його обличчя, і втік, і впало багато ранених.

И состави брань на птоломеа царя египетскаго: и убояся птоломей от лица его и побеже, и падоша язвени мнози.

І вони захопили сильні міста в єгипетській землі, і він захопив здобич у єгипетській землі.

И взяша грады тверды в земли египетстей: и взя корысти земли египетския.

І після того, як він побив Єгипет у сто сорок третьому році, Антіох повернувся і пішов проти Ізраїля і проти Єрусалима з важко озброєним народом.

И обратися антиох, повнегда порази египта во сто четыредесять третие лето: и взыде на израиля и на Иерусалим в народе тяжце,

І він увійшов до святилища в гордості та взяв золотий жертовник, лампади світильника і весь його посуд,

и вниде во святилище с гордынею, и взя олтарь златый и светилник свещный и вся сосуды его,

і стіл покладання, чаші, чашки, золоті кадильниці, завісу, вінці й золоту прикрасу, що на лицевій стороні храму, і все розбив.

и трапезу предложения и возлиялники, и фиалы и кадилницы златыя, и катапетасму и венцы и украшение златое, еже на лицы церкви (бяше), и сокруши вся:

І взяв срібло, золото і дорогоцінний посуд, і взяв сховані скарби, які знайшов.

и взя сребро и злато и сосуды вожделенныя: и взя сокровища тайная, ихже обрете.

І, взявши все, повернувся до своєї землі й скоїв убивство та виказав велику гордість.

И взем вся отиде в землю свою, и сотвори убийство, и глагола в гордости велицей.

І був великий плач в Ізраїлі на кожному їхньому місці.

И бысть плачь велик во израили на всяцем месте их.

І застогнали володарі та старійшини, ослабіли дівчата та юнаки, і краса жінок змінилася.

И возстенаша началницы и старейшины, девы и юноши изнемогоша, и красота женская изменися.

Усякий жених підняв плач, та, що сиділа у весільній кімнаті, була в жалобі.

Всяк жених прия плачь, и седящая на одре брачне бысть в печали.

І земля затремтіла під тими, що жили на ній, і кожний дім Якова одягнувся в сором.

И потрясеся земля на обитающих на ней, и весь дом иаковль облечеся студом.

Після періоду двох років цар послав володаря над даниною до міст Юди, і він прийшов у Єрусалим з великим народом.

И по двою лету дний посла царь началника данем во грады иудины. и прииде во Иерусалим с народом великим

І сказав їм слова мирні в омані, і йому повірили. Та він раптово напав на місто і побив його великою поразкою, і загинуло багато народу Ізраїля.

и глагола к ним словеса мирная во льсти. и вероваша ему. и нападе на град внезапу и порази его язвою великою и погуби люди многи от израиля:

І він узяв здобич у місті, і спалив його вогнем, і знищив його доми та стіни довкола.

и взя корысти града и сожже его огнем, и разори домы его и стены его окрест:

І взяли в полон жінок та дітей, і успадкували худобу.

и плениша жен и чад, и скоты разделиша,

І відбудували місто Давида з великою та сильною стіною, сильними баштами, і було їм за твердиню.

и оградиша град давидов стеною великою и крепкою и башнями крепкими, и бысть им в крепость:

І помістили туди грішний народ, беззаконних мужів, і вони закріпилися в ній.

и посадиша тамо людий грешников, мужей беззаконных, и возмогоша в ней:

І зробили склади зброї та їжі, і, зібравши здобич Єрусалима, поклали там і стали великою пасткою.

и положиша оружия и брашна, и собираху корысти Иерусалимския, и полагаху тамо: и быша в сеть велику,

І це було засідкою для святині й поганим дияволом для Ізраїля постійно.

и бысть в ловителство святыни и в диавола лукаваго израилю выну.

І пролили невинну кров довкола святині та опоганили святиню.

И пролияша кровь неповинную окрест святилища и оскверниша святыню.

І через них втекли ті, що жили в Єрусалимі, і він став помешканням для чужинців. І став чужим через своїх мешканців, і його діти покинули його.

И бежаша обитающии во Иерусалиме их ради, и бысть обитание чуждим: и бысть чуждо семени рождения своего, и чада его оставиша его.

Його святиня була спустошена, наче пустеля, його свята повернені в плач, його суботи — в погорду, його пошана — на пониження.

святыня его разорена яко пустыня, праздницы его обращени суть во плачь, субботы его в поношение, честь его во уничижение:

За його славою виповнилося його безчестя, і його звеличення повернулося на плач.

по славе его умножися безчестие его, и высота его обращена бысть во плачь.

І цар написав усьому своєму царству, щоб усі були одним народом

И писа царь антиох всему царству своему, да будут вси людие едино,

і залишили кожний свій закон. І всі народи сприйняли це за словом царя.

и оставит кийждо закон свой. и соизволиша вси языцы по слову царя (антиоха).

І численні з Ізраїля виявили прихильність до його служіння, принесли жертву ідолам і опоганили суботу.

И мнози от израиля изволиша служению его и пожроша идолом и оскверниша субботу.

І цар послав книги через посланців у Єрусалим і в міста Юди, щоб пішли за законами чужинців землі,

И посла царь книги рукою вестников во Иерусалим и во грады иудины, да пойдут вслед законов чуждих земли

і припинили всепалення, жертву і жертви виливання у святині, і опоганювали суботи та свята,

и возбранят всесожжения и жертву и возлияние от святыни, и омерзят субботы и праздники,

сквернили святиню і святих,

и осквернят святыню и святых,

щоби збудували вівтарі, площі й ідольські святині та приносили в жертву свиняче і нечистих тварин,

и созиждут требища и капища и кумирницы, и да жрут мяса свиная и скоты общыя:

і залишали своїх синів необрізаними, щоб опоганювали свої душі всякою нечистотою та поганню,

и да оставят сыны своя необрезаны, еже осквернити душы их во всяцей нечистоте и осквернении,

аби забули закон і змінили всі заповіді.

яко да забудут закон и изменят вся оправдания (Божия).

А хто лиш не вчинить за словом царя, нехай помре!

И иже аще не сотворит по глаголу цареву, да умрет.

Згідно з усіма цими словами він написав до всього свого царства, настановив наглядачів над усім народом і заповів містам Юди приносити жертви місто за містом.

По всем словесем сим написа всему царству своему и пристави надзиратели над всеми людьми: и повеле градом иудиным жрети во всяцем граде.

І зібралися численні з народу до них, кожний, що покидав закон, і робили зло на землі,

И собрашася мнози от людий к ним, всяк оставивый закон Господень: и сотвориша лукавая на земли

й загнали Ізраїль у таємні місця в усяке їхнє сховище.

и положиша израиля в тайных во всяцем убежищи их.

І на п’ятнадцятий день хаселева сто сорок п’ятого року він збудував гидоту спустошення на жертовнику. І в містах Юди довкола збудували жертовники.

И в пятыйнадесять день месяца хаслева, в лето сто четыредесять пятое создаша мерзость запустения на олтари (Божии), и во градех иудиных окрест создаша требища.

І біля дверей домів, і на вулицях кадили.

И пред дверьми домов и на стогнах кадяху,

І книги закону, які знайшли, подерши, спалили у вогні.

и книги закона (Божия), ихже обретоша, сожгоша огнем, раздирающе (их).

І де знаходилася в когось книга завіту, і якщо хтось дотримується закону, то присуд царя — його смерть.

И идеже обреташеся у кого книга завета Господня, и аще кто соизволяше закону Господню, по повелению цареву закалаху его.

За своєю силою чинили Ізраїлеві, тим, кого знаходили, за кожним місяцем і місяцем у містах.

В силе своей творяху сице людем израилевым, обретающымся во всяцем месяце и месяце во градех.

І на двадцять п’ятий день місяця приносили жертву на вівтарі, який був на жертовнику.

И в двадесять пятый день месяца жряху в капищи, еже бе на олтари.

І жінок, що обрізували своїх дітей, вони вбили за наказом

И жен обрезавших чада своя закалаша по повелению (цареву),

і повісили дітей на їхні шиї, і їхні доми, і тих, що обрізали.

и обешаху детища за шии их, домы их расхищаху, и обрезавших я умерщвляху.

І багато в Ізраїлі скріпилися і підсилилися в собі не їсти нечистого,

И мнози от людий израилевых удержашася и утвердишася в себе, еже не ясти скверных,

і обрали смерть, щоб не опоганитися їжею і не опоганити святий завіт, і померли.

и избраша паче умрети, неже осквернитися брашны, и не хотеша преступити закона Божия святаго: и заклани быша.

І був дуже великий гнів на Ізраїлі.

И бысть гнев велий на израиля зело.

« 22 глава 2 глава »