Естери 1 глава

Книга Естери
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

Було це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами,

И было во дни Артаксеркса — этот Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии и до Эфиопии, —

того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку.

в то время как царь Артаксеркс сел на царский престол свой, что в Сузах, городе престольном,

На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього.

в третий год своего царствования он сделал пир для всех князей своих и для служащих при нем, для главных начальников войска персидского и мидийского и для правителей областей своих,

їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности.

показывая великое богатство царства своего и отличный блеск величия своего в течение многих дней — ста восьмидесяти дней.

А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу.

По окончании этих дней сделал царь для народа своего, находившегося в престольном городе Сузы, от большого до малого, пир семидневный на садовом дворе дома царского.

Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем.

Белые бумажные и яхонтового цвета шерстяные ткани, прикрепленные виссонными и пурпуровыми шнурами, висели на серебряных кольцах и мраморных столбах.

Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості.

Золотые и серебряные ложи были на помосте, устланном камнями зеленого цвета, и мрамором, и перламутром, и камнями черного цвета.

Пиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного.

Напитки подаваемы были в золотых сосудах и сосудах разнообразных, ценой в тридцать тысяч талантов; и вина царского было множество, по богатству царя. Питье шло чинно, никто не принуждал, потому что царь дал такое приказание всем управляющим в доме его, чтобы делали по воле каждого.

Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.

И царица Астинь сделала также пир для женщин в царском доме царя Артаксеркса.

Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса,

В седьмой день, когда развеселилось сердце царя от вина, он сказал Мегуману, Бизфе, Харбоне, Бигфе и Авагфе, Зефару и Каркасу — семи евнухам, служившим пред лицом царя Артаксеркса,

привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду.

чтобы они привели царицу Астинь пред лицо царя в венце царском для того, чтобы показать народам и князьям красоту ее; потому что она была очень красива.

Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом,

Но царица Астинь не захотела прийти по приказанию царя, объявленному через евнухов.

радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права;

И разгневался царь сильно, и ярость его загорелась в нем. И сказал царь мудрецам, знающим прежние времена, — ибо дела царя делались пред всеми знающими закон и права, —

а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві,

приближенными же к нему тогда были: Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерес, Марсена, Мемухан — семь князей персидских и мидийских, которые могли видеть лицо царя и сидели первыми в царстве:

(і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?»

«Как поступить по закону с царицей Астинь за то, что она не сделала по слову царя Артаксеркса, объявленному через евнухов?»

І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса.

И сказал Мемухан пред лицом царя и князей: «Не перед царем одним виновна царица Астинь, а перед всеми князьями и перед всеми народами, которые по всем областям царя Артаксеркса;

Бо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла.

потому что поступок царицы дойдет до всех жен, и они будут пренебрегать мужьями своими и говорить: „Царь Артаксеркс велел привести царицу Астинь пред лицо свое, а она не пошла“.

Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів.

Теперь княгини персидские и мидийские, которые услышат о поступке царицы, будут то же говорить всем князьям царя; и пренебрежения и огорчения будет довольно.

Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї.

Если благоугодно царю, пусть выйдет от него царское постановление, и впишется в законы персидские и мидийские, и не отменяется о том, что Астинь не будет входить пред лицо царя Артаксеркса, а царское достоинство ее царь передаст другой, которая лучше ее.

І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.»

Когда услышат об этом постановлении царя, которое разойдется по всему царству его, как оно ни велико, тогда все жены будут почитать мужей своих, от большого до малого».

Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана.

И угодно было слово это в глазах царя и князей; и сделал царь по слову Мемухана.

І розіслав він по всіх країнах царства листи, — до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, — щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне.

И послал во все области царя письма, писанные в каждую область письменами ее и к каждому народу на языке его, чтобы всякий муж был господином в доме своем и чтобы это было объявлено каждому на родном языке его.

« 13 глава 2 глава »