Естери 1 глава

Книга Естери
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

Було це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами,

Было это во времена Ксеркса1 — того Ксеркса, который правил ста двадцатью семью областями от Индии до Куша.2

того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку.

Утвердившись3 к тому времени на царском престоле в крепости Сузы,

На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього.

царь Ксеркс на третий год своего правления устроил пир для вельмож и сановников. Собрав у себя персидских и мидийских военачальников, знать и правителей областей,

їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности.

он показывал им богатство славного своего царства, его блеск и великолепие много дней подряд — сто восемьдесят дней.

А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу.

Когда эти дни завершились, царь устроил семидневный пир для всего народа — для всех жителей крепости Сузы от мала до велика — во дворе царского сада.4

Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем.

Белые и голубые льняные полотнища висели на шнурах из белого виссона и пурпурной шерсти, привязанных к серебряным перекладинам на мраморных столбах; на мозаичном полу из мрамора, перламутра и самоцветов5 стояли ложа из золота и серебра.

Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості.

Напитки подавали в золотых чашах, и чаши были самые разные; вино от царских щедрот лилось рекой,

Пиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного.

и пили, по указу царя, без ограничений — кто сколько пожелает:6 такие распоряжения царь дал управителям своего дворца.

Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.

А в самом царском дворце Ксеркса царица Астинь7 устроила пир для женщин.

Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса,

На седьмой день пира царь, развеселившийся от вина, повелел Мехуману, Биззете, Харвоне, Бигте, Авагте, Зетару и Каркасу — семи царедворцам,8 служившим при нем,9 —

привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду.

привести к нему царицу Астинь в царском венце, чтобы показать ее красоту народу и правителям, ведь она была очень красива.

Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом,

Но царица Астинь, услышав от царедворцев повеление царя, прийти отказалась — и царь так разгневался на нее, что пришел в ярость.

радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права;

Тогда царь обратился к мудрецам, знатокам обычаев разных времен (царь, как правило, вел свои дела в присутствии знатоков закона и права,

а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві,

его приближенными были Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена и Мемухан — семь знатных персов и мидийцев, всегда имевших доступ к царю и занимавших первые места в царстве).

(і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?»

«Как по закону следует поступить с царицей Астинью, — спросил он, — за то, что она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное через царедворцев?»

І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса.

«Царица Астинь виновна не только перед царем, но и перед всеми правителями, перед всеми народами, живущими во владениях царя Ксеркса, — ответил царю и правителям Мемухан. —

Бо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла.

Теперь поступок царицы станет известен всем женщинам, и они будут смотреть на своих мужей с пренебрежением и говорить: „Царь Ксеркс велел привести к себе царицу Астинь, а она не пошла“.

Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів.

Знатные персиянки и мидийки, как только узнают о поступке царицы, сами начнут выказывать непокорство10 царским вельможам, вызывая лишь гнев и презрение!11

Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї.

Если это будет угодно царю, пусть выйдет царский указ, где среди непреложных законов персов и мидийцев будет записано, что отныне никогда не предстанет Астинь пред очи царя Ксеркса, а звание ее царское пусть царь отдаст другой женщине, лучшей, чем она.

І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.»

И когда такой царский указ огласят по всему его царству — а оно воистину велико, — то все женщины: и знатные, и незнатные12 — станут почитать своих мужей».

Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана.

Совет Мемухана понравился царю и его правителям, и царь поступил так, как тот и сказал:

І розіслав він по всіх країнах царства листи, — до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, — щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне.

разослал указ по областям своего царства, в каждую область принятым там письмом, каждому народу на его языке: «Мужчина — господин в доме своем», — и так провозгласили на языке каждого народа.13

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — В LХХ, Славянском и Син. пер.: Артаксеркс; масоретский текст: Ахашверош. Персидский царь Ксеркс I, сын Дария I Великого, правил в 486−465 гг. до Р. Х.

1 [2] — Куш — территория южнее Египта.

2 [3] — Или: восседая.

5 [4] — Букв.: во дворе сада царского дворца.

6 [5] — Перевод наименований камней предположителен.

8 [6] — Или: пили чинно, без принуждения.

9 [7] — Так в LXX; масоретский текст: Вашти.

10 [8] — Или: евнухам; то же в ст. 12 и 15.

10 [9] — Букв.: при царе Ахашвероше.

18 [10] — Пер. по друг. чтению; масоретский текст: будут говорить / отвечать (так же).

18 [11] — Или: и сколько же будет презрения и гнева!

20 [12] — Букв.: от мала до велика.

22 [13] — Или: и чтобы он (муж) говорил языком народа своего — при таком переводе, вероятно, речь идет о языковой ситуации в условиях многонациональной Персидской империи: язык мужа должен быть главным в семье. Эта последняя фраза отсутствует в LXX.

« 13 глава 2 глава »