Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего с начала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

чтобы ты узнал твердое основание того учения, в котором был наставлен.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Во дни Ирода, царя иудейского, был священник из Авиевой чреды по имени Захария; и жена его из рода Ааронова по имени Елисавета.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения, —

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

а всё множество народа молилось вне во время каждения, —

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

тогда явился ему ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Ангел же сказал ему: «Не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь ему имя Иоанн.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

И будет тебе радость и веселье, и многие о рождении его возрадуются,

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера и Духа Cвятого исполнится еще от чрева матери своей;

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу, Богу их;

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

и будет идти пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям и непокорным — образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный».

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

И сказал Захария ангелу: «По чему я узнаю это? Ибо я стар, и жена моя в летах преклонных».

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

Ангел сказал ему в ответ: «Я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобой и благовестить тебе это;

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в свое время».

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками и оставался нем.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

После этих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев, и говорила:

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

«Так сотворил мне Господь во дни эти, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми».

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

В шестой же месяц послан был ангел Гавриил от Бога в город галилейский, называемый Назарет,

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

к деве, обрученной мужу по имени Иосиф, из дома Давидова; имя же деве Мария.

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Ангел, войдя к ней, сказал: «Радуйся, благодатная! Господь с тобой; благословенна ты между женами».

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

И сказал ей ангел: «Не бойся, Мария, ибо ты обрела благодать у Бога;

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

и вот, зачнешь во чреве, и родишь Сына, и наречешь Ему имя Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он будет велик и наречется Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца».

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

Мария же сказала ангелу: «Как будет это, когда я мужа не знаю?»

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Ангел сказал ей в ответ: «Дух Святой найдет на тебя, и сила Всевышнего осенит тебя; поэтому и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Вот и Елисавета, родственница твоя, называемая неплодной, и она зачала сына в старости своей, и уже на шестом месяце,

нічого бо немає неможливого в Бога.”

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово».

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Тогда Мария сказала: «Вот раба Господня; да будет мне по слову твоему». И отошел от нее ангел.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

Встав же, Мария во дни эти с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святого Духа,

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

и воскликнула громким голосом и сказала: «Благословенна ты между женами, и благословен плод чрева твоего!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

И откуда это мне, что пришла мать Господа моего ко мне?

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Ибо когда голос приветствия твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем.

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

И блаженна уверовавшая, потому что совершится сказанное ей от Господа».

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

И сказала Мария: «Величит душа моя Господа,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

и возрадовался дух мой о Боге, Спасителе моем,

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

что призрел Он на смирение рабы Своей, ибо отныне будут называть меня блаженной все роды;

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

что сотворил мне великое Сильный, и свято имя Его;

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

и милость Его в роды родов к боящимся Его;

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

низложил сильных с престолов и вознес смиренных;

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

алчущих исполнил благ и богатых отпустил ни с чем;

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

принял Израиля, отрока Своего, вспомнив о милости, —

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

как говорил отцам нашим, — к Аврааму и семени его навеки».

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Пробыла же Мария с ней около трех месяцев и возвратилась в дом свой.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

И услышали соседи и родственники ее, что возвеличил Господь милость Свою над ней, и радовались с ней.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его по имени отца его, Захарией.

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

На это мать его сказала: «Нет, а назвать его Иоанном».

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

И сказали ей: «Никого нет в родстве твоем, кто назывался бы этим именем».

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

Он потребовал дощечку и написал: «Иоанн — имя ему». И все удивились.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

И был страх на всех, живущих вокруг них; и рассказывали обо всем этом по всей нагорной стране иудейской.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Все слышавшие положили это на сердце свое и говорили: «Что будет из этого младенца?» И рука Господня была с ним.

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

И Захария, отец его, исполнился Святого Духа и пророчествовал, говоря:

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

«Благословен Господь, Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

и воздвиг рог спасения нам в доме Давида, слуги Своего,

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

что спасет нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

сотворит милость отцам нашим и помянет святой завет Свой,

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

безбоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

служить Ему в святости и правде пред Ним во все дни жизни нашей.

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

И ты, младенец, наречешься пророком Всевышнего, ибо будешь идти пред лицом Господа, чтобы подготовить пути Ему,

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

по глубине милосердия Бога нашего, которым посетил нас восход свыше,

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

чтобы просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира».

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

Младенец же возрастал и укреплялся духом и был в пустынях до дня явления своего Израилю.

« 16 глава 2 глава »