Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Перевод Десницкого

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

Немало писателей начали составлять свои повествования о событиях, которые у нас произошли —

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

они опираются на рассказы тех, кто с самого начала был подле Слова и служил Ему.

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

Вот поэтому и я, тщательно изучив всё с самого начала, решил написать об этом тебе, досточтимый Феофил,

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

чтобы ты достоверно узнал о том, чему тебя научили прежде.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Был в Иудее во дни царя Ирода один священник по имени Захария. Он принадлежал к череде Авии. Его жена по имени Елизавета тоже была из Ааронова рода.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

И он, и она были праведны перед Богом и поступали по всем заповедям и повелениям Господним безупречно.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Но ребенка у них не было, Елизавета оказалась бесплодна. Так они и вошли в преклонный возраст.

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

Однажды, когда Захарии вместе с его чередой подошло время служить перед Богом,

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

выпал Захарии жребий (так водится у священников) войти в храм Господень и совершить воскурение.

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

Весь остальной народ во время воскурения молился снаружи.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Захарии тогда явился ангел Господень, он стоял по правую руку от жертвенника для воскурений.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Захарию смутило это видение, на него напал страх.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Ангел сказал ему:— Не бойся, Захария! Твоя молитва услышана. Жена Елизавета родит тебе сына и ты назовешь его Иоанном.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

Будешь радоваться о нем и ликовать, и многим его рождение подарит радость!

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

Он будет пред Господом велик, вина и хмельного не будет пить, Духом исполнится от чрева матери.

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

Многих сыновей Израиля обратит он к Господу, их Богу

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

и сам перед Ним пройдет в духе Илии и с силой его, обратит он сердца отцов к детям, а непокорных — к праведным мыслям, чтобы народ был готов встретить Господа!

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

Захария спросил ангела:— Как мне узнать, что это сбудется? Я ведь уже старик, да и жена моя состарилась.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

Ангел сказал ему в ответ:— Я Гавриил, я стою перед Богом, и я был послан, чтобы говорить с тобой и возвестить тебе это.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

А ты останешься немым, ты не сможешь говорить до того дня, когда всё это сбудется, за то, что не поверил моим словам. Они исполнятся в свое время.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Народ тем временем ждал Захарию снаружи и удивлялся, что он задерживается в храме.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

Когда он вышел, оказалось, что он не может им ничего сказать — так они поняли, что ему в храме было видение. Сам он объяснялся с людьми знаками и оставался немым.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

Когда завершились дни служения, он вернулся к себе домой.

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

Вскоре после тех дней его жена Елизавета забеременела и пять месяцев скрывалась ото всех. Она говорила:

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

— В эти дни взглянул на меня Господь, и вот что Он сотворил, чтобы снять с меня позор перед людьми!

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

А на ее шестом месяце был послан от Бога ангел Гавриил в галилейский город под названием Назарет

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

к девушке, которая была обручена с мужчиной по имени Иосиф из рода царя Давида. Имя той девушки — Мария.

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Ангел вошел и приветствовал ее:— Здравствуй! Ты благодать и радость обрела, Господь с тобой!

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Она смутилась от таких слов и недоумевала, что бы такое приветствие могло означать.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

Ангел продолжил:— Не бойся, Мария! От Бога ты обрела благодать.

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Ты зачнешь, выносишь и родишь Сына и ты дашь Ему имя Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он будет велик, Сыном Всевышнего Его назовут, Господь Бог Ему передаст престол Давида, праотца Его.

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

вовеки будет царствовать Он над домом Иакова, и царству Его не будет конца.

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

Мария спросила у ангела:— Как же это произойдет, ведь я еще не была с мужчиной?

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Ангел сказал ей в ответ: — На тебя сойдет Святой Дух и сила Всевышнего тебя осенит, потому и родится Святое Дитя и Сыном Божьим Его назовут.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Вот и родственница твоя Елизавета вынашивает сына в преклонные года, месяц уже шестой — а ведь ее считали бесплодной!

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Ни одно слово от Бога не останется бессильным.

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Мария сказала:— Я раба Господня. Да будет со мной, как ты сказал.И ангел ее покинул.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

В ближайшие дни Мария направилась в город в Иудейском нагорье,

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

где жил Захария. она вошла в его дом и приветствовала Елизавету.

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

И едва лишь Елизавета услышала приветствие Марии, зашевелился у ней во чреве младенец, а сама Елизавета исполнилась Святым Духом и

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

воскликнула во весь голос: — Благословенна ты среди женщин и благословен плод в твоем чреве!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

За что же мне такое дано — Мать Господа моего пришла ко мне?

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Едва достигли моего слуха слова приветствия твоего — зашевелился, возликовал младенец во чреве моем!

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Благо той, кто поверила: сбудется, что от Господа ей возвещено.

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

Отвечала Мария: — Душа моя Господа величает,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

ликует дух мой о Боге, Спасителе моем —

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

взглянул Он на неприметную Свою рабу, и отныне все поколения блаженной меня назовут.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

Свершил для меня великое Могучий, и свято имя Его!

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Милость Его из рода в род к тем, кто боится Его.

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Простерта Его мощная рука — Он рассеял гордецов и все замыслы их,

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

могучих с престолов низверг а неприметных вознес,

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

кто голодал — тех насытил Он добром, кто богател — тех ни с чем отослал.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

Принял Он Израиль как Свое дитя и о милости не забыл,

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

как обещал прежде нашим отцам, Аврааму и потомству его — навек!

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Мария оставалась с Елизаветой месяца три и потом вернулась к себе домой.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Елизавете пришло время рожать, и она родила сына.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

Ее соседи и вся родня узнали, какую великую милость явил ей Господь, и радовались вместе с ней.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

А на восьмой день пришли делать мальчику обрезание и хотели назвать его Захарией, как звали и его отца.

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

Но мать возразила:— Нет, его будут звать Иоанном.

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

Ей ответили:— Но ведь среди твоей родни никто не носит это имя!

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

Отца ребенка стали знаками спрашивать, какое имя он хочет ему дать.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

Он попросил табличку и на ней написал, ко всеобщему удивлению: «Имя ему — Иоанн».

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

Тотчас его уста открылись, речь вернулась и он стал благословлять Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

Всех, кто был рядом, охватил трепет, о случившемся подробно рассказывали по всему Иудейскому нагорью,

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

и все, кто слышал, крепко сохраняли это в памяти и спрашивали, что же выйдет из этого ребенка — ведь была на нем Господня рука.

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

А его отец Захария исполнился Святого Духа и стал пророчествовать:

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

— Благословен Господь, Бог Израиля! Взглянул Он на Свой народ, искупление ему даровал

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

и из рода Давида, слуги Своего Он воздвиг Того, Кто нас спасет,

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

как от века возвещал через уста святых пророков Своих.

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

Спасет Он нас от врагов, от руки всех, кто ненавидит нас,

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

ради милости Своей к нашим отцам, ради памяти о завете Своем святом.

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

Такую клятву Аврааму Он дал, праотцу нашему,

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

что избавит нас от руки врагов, чтобы мы смогли безо всякого страха Ему служить

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

в святости и праведности перед Его лицом во все дни, пока живем.

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

А тебя, дитя мое, назовут пророком Всевышнего, и ты пройдешь пред Господом — Ему приготовить путь,

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

дать знание о спасении народу Его, путь к прощению грехов указать.

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

Милосерден и благ наш Бог! Потому с высоты воззрит на нас Восход

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

и просветит сидящих во тьме и в тени смерти, направит нас, чтобы нам по мирной дороге ступать!

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

А младенец вырастал и укреплялся в Духе. Он жил в пустыне до того самого дня, как явился народу Израиля.

« 16 глава 2 глава »