Лукі 1 глава

Эвангельле паводле Лукі
Пераклад Антонія Бокуна → Перевод Десницкого

 
 

Як ужо многія намагаліся напісаць аповесьць пра падзеі, якія ў нас адбыліся,
 
Немало писателей начали составлять свои повествования о событиях, которые у нас произошли —

як пераказалі нам тыя, што былі ад пачатку відавочцамі і сталіся паслугачамі Слова,
 
они опираются на рассказы тех, кто с самого начала был подле Слова и служил Ему.

надумаў і я, прайшоўшы ўсё нанова, дакладна па парадку апісаць табе, вяльможны Тэафілю,
 
Вот поэтому и я, тщательно изучив всё с самого начала, решил написать об этом тебе, досточтимый Феофил,

каб ты пазнаў надзейнасьць словаў, у якіх быў навучаны.
 
чтобы ты достоверно узнал о том, чему тебя научили прежде.

Сталася ў дні Ірада, валадара Юдэйскага, [быў] сьвятар з Абіявае чаргі, на імя Захарыя, і жонка ягоная з дачок Аарона, і імя яе — Альжбета.
 
Был в Иудее во дни царя Ирода один священник по имени Захария. Он принадлежал к череде Авии. Его жена по имени Елизавета тоже была из Ааронова рода.

Былі яны абое праведныя перад Богам, ходзячы паводле прыказаньняў і пастановаў Госпада беззаганна.
 
И он, и она были праведны перед Богом и поступали по всем заповедям и повелениям Господним безупречно.

І не было ў іх дзіцяці, таму што Альжбета была няплодная, і абое яны былі пажылыя ў гадах сваіх.
 
Но ребенка у них не было, Елизавета оказалась бесплодна. Так они и вошли в преклонный возраст.

І сталася, калі ў парадку чаргі сваёй ён спаўняў абавязак сьвятарскі перад Богам,
 
Однажды, когда Захарии вместе с его чередой подошло время служить перед Богом,

выпала яму паводле звычаю сьвятароў кадзіць, увайшоўшы ў бажніцу Госпадаву.
 
выпал Захарии жребий (так водится у священников) войти в храм Господень и совершить воскурение.

І ўсё мноства народу звонку малілася ў час каджэньня.
 
Весь остальной народ во время воскурения молился снаружи.

І зьявіўся яму анёл Госпада, які стаў з правага боку кадзільнага ахвярніку.
 
Захарии тогда явился ангел Господень, он стоял по правую руку от жертвенника для воскурений.

І ўстрывожыўся Захарыя, убачыўшы яго, і ахапіў яго страх.
 
Захарию смутило это видение, на него напал страх.

Анёл жа сказаў яму: «Ня бойся, Захарыя! Бо пачутая просьба твая, і жонка твая Альжбета народзіць табе сына, і дасі яму імя Ян.
 
Ангел сказал ему:— Не бойся, Захария! Твоя молитва услышана. Жена Елизавета родит тебе сына и ты назовешь его Иоанном.

І будзе табе радасьць і вясёласьць, і многія ўзрадуюцца нараджэньню ягонаму.
 
Будешь радоваться о нем и ликовать, и многим его рождение подарит радость!

Бо ён будзе вялікі перад Госпадам, і ня будзе піць віно і сікеру, і Духам Сьвятым напоўніцца яшчэ ва ўлоньні маці сваёй.
 
Он будет пред Господом велик, вина и хмельного не будет пить, Духом исполнится от чрева матери.

І многіх з сыноў Ізраіля зьверне да Госпада, Бога іхняга.
 
Многих сыновей Израиля обратит он к Господу, их Богу

І будзе ісьці перад Ім у духу і сіле Ільлі, каб вярнуць сэрцы бацькоў дзецям, і непаслухмяным — лад думак праведнікаў, каб падрыхтаваць Госпаду народ падрыхтаваны».
 
и сам перед Ним пройдет в духе Илии и с силой его, обратит он сердца отцов к детям, а непокорных — к праведным мыслям, чтобы народ был готов встретить Господа!

І сказаў Захарыя анёлу: «З чаго даведаюся я гэтае? Бо я — стары, і жонка мая ў гадах пажылых».
 
Захария спросил ангела:— Как мне узнать, что это сбудется? Я ведь уже старик, да и жена моя состарилась.

І, адказваючы, сказаў яму анёл: «Я — Габрыэль, які стаю перад Богам, і я пасланы гаварыць з табою і дабравесьціць табе гэтае.
 
Ангел сказал ему в ответ:— Я Гавриил, я стою перед Богом, и я был послан, чтобы говорить с тобой и возвестить тебе это.

І вось, будзеш ты маўчаць, і ня зможаш гаварыць да дня, калі гэта станецца, за тое, што не паверыў словам маім, якія споўняцца ў свой час».
 
А ты останешься немым, ты не сможешь говорить до того дня, когда всё это сбудется, за то, что не поверил моим словам. Они исполнятся в свое время.

І чакаў народ Захарыю, і дзівіўся, што ён марудзіць у бажніцы.
 
Народ тем временем ждал Захарию снаружи и удивлялся, что он задерживается в храме.

А ён, выйшаўшы, ня мог гаварыць да іх; і зразумелі, што бачыў відзеж у бажніцы; і ён ківаў ім, і застаўся немы.
 
Когда он вышел, оказалось, что он не может им ничего сказать — так они поняли, что ему в храме было видение. Сам он объяснялся с людьми знаками и оставался немым.

І сталася, калі скончыліся дні службы ягонай, ён вярнуўся ў дом свой.
 
Когда завершились дни служения, он вернулся к себе домой.

Пасьля гэтых дзён зачала Альжбета, жонка ягоная, і хавала гэта пяць месяцаў, кажучы:
 
Вскоре после тех дней его жена Елизавета забеременела и пять месяцев скрывалась ото всех. Она говорила:

«Гэтак учыніў мне Госпад у дні, калі глянуў на мяне, каб зьняць з мяне ганьбу між людзьмі».
 
— В эти дни взглянул на меня Господь, и вот что Он сотворил, чтобы снять с меня позор перед людьми!

А ў шосты месяц быў пасланы анёл Габрыэль ад Бога ў горад Галілейскі, называны Назарэт,
 
А на ее шестом месяце был послан от Бога ангел Гавриил в галилейский город под названием Назарет

да дзяўчыны, заручанай з мужам на імя Язэп, з дому Давіда; а імя дзяўчыны — Марыя.
 
к девушке, которая была обручена с мужчиной по имени Иосиф из рода царя Давида. Имя той девушки — Мария.

І, увайшоўшы да яе, анёл сказаў: «Радуйся, дабрадатная! Госпад з табою; дабраслаўлёная ты між жанчынамі».
 
Ангел вошел и приветствовал ее:— Здравствуй! Ты благодать и радость обрела, Господь с тобой!

Яна ж, убачыўшы яго, устрывожылася ад словаў ягоных і разважала, што гэта было за прывітаньне.
 
Она смутилась от таких слов и недоумевала, что бы такое приветствие могло означать.

І сказаў ёй анёл: «Ня бойся, Марыя! Бо ты знайшла ласку ў Бога.
 
Ангел продолжил:— Не бойся, Мария! От Бога ты обрела благодать.

І вось, ты зачнеш ва ўлоньні і народзіш Сына, і дасі Яму імя Ісус.
 
Ты зачнешь, выносишь и родишь Сына и ты дашь Ему имя Иисус.

Ён будзе вялікі і Сынам Найвышэйшага назавецца, і дасьць Яму Госпад Бог пасад Давіда, бацькі Ягонага.
 
Он будет велик, Сыном Всевышнего Его назовут, Господь Бог Ему передаст престол Давида, праотца Его.

І Ён будзе валадарыць над домам Якуба на вякі, і Валадарству Ягонаму ня будзе канца».
 
вовеки будет царствовать Он над домом Иакова, и царству Его не будет конца.

А Марыя сказала анёлу: «Як гэта будзе, калі я не спазнала мужа?»
 
Мария спросила у ангела:— Как же это произойдет, ведь я еще не была с мужчиной?

І, адказваючы, анёл сказаў ёй: «Дух Сьвяты зыйдзе на цябе, і сіла Найвышэйшага ахіне цябе. І дзеля гэтага тое, што народзіцца Сьвятое, Сынам Божым назавецца.
 
Ангел сказал ей в ответ: — На тебя сойдет Святой Дух и сила Всевышнего тебя осенит, потому и родится Святое Дитя и Сыном Божьим Его назовут.

Вось і Альжбета, сваячка твая, і яна зачала сына ў старасьці сваёй, і вось ужо шосты месяц у яе, якую называюць няплоднай.
 
Вот и родственница твоя Елизавета вынашивает сына в преклонные года, месяц уже шестой — а ведь ее считали бесплодной!

Бо ў Бога ніводнае слова ня будзе бяз сілы».
 
Ни одно слово от Бога не останется бессильным.

І сказала Марыя: «Вось я — служка Госпада; няхай станецца мне паводле слова твайго». І адыйшоў ад яе анёл.
 
Мария сказала:— Я раба Господня. Да будет со мной, как ты сказал.И ангел ее покинул.

Устаўшы, Марыя ў тыя дні шпарка пайшла ў горную краіну, у горад Юды,
 
В ближайшие дни Мария направилась в город в Иудейском нагорье,

і ўвайшла ў дом Захарыі, і прывітала Альжбету.
 
где жил Захария. она вошла в его дом и приветствовала Елизавету.

І сталася, калі Альжбета пачула прывітаньне Марыі, узварухнулася дзіцятка ва ўлоньні яе, і Альжбета напоўнілася Духам Сьвятым.
 
И едва лишь Елизавета услышала приветствие Марии, зашевелился у ней во чреве младенец, а сама Елизавета исполнилась Святым Духом и

І ўсклікнула яна моцным голасам, і сказала: «Дабраслаўлёная ты між жанчынамі, і дабраслаўлёны плод улоньня твайго.
 
воскликнула во весь голос: — Благословенна ты среди женщин и благословен плод в твоем чреве!

І адкуль гэта мне, што прыйшла маці Госпада майго да мяне?
 
За что же мне такое дано — Мать Господа моего пришла ко мне?

Бо вось, як голас вітаньня твайго дайшоў да вушэй маіх, узварухнулася вясёла дзіцятка ва ўлоньні маім.
 
Едва достигли моего слуха слова приветствия твоего — зашевелился, возликовал младенец во чреве моем!

І шчасьлівая тая, якая паверыла, бо зьдзейсьніцца сказанае ёй ад Госпада».
 
Благо той, кто поверила: сбудется, что от Господа ей возвещено.

І сказала Марыя: «Узьвялічвае душа мая Госпада,
 
Отвечала Мария: — Душа моя Господа величает,

і ўзрадаваўся дух мой у Богу, Збаўцы маім,
 
ликует дух мой о Боге, Спасителе моем —

бо Ён глянуў на паніжэньне служкі Сваёй. Бо вось, адгэтуль шчасьліваю будуць называць мяне ўсе пакаленьні,
 
взглянул Он на неприметную Свою рабу, и отныне все поколения блаженной меня назовут.

бо вялікае ўчыніў мне Магутны, і сьвятое імя Яго,
 
Свершил для меня великое Могучий, и свято имя Его!

і міласэрнасьць Ягоная з пакаленьня ў пакаленьне для тых, якія баяцца Яго.
 
Милость Его из рода в род к тем, кто боится Его.

Ён зьявіў уладу рамяном Сваім, расьсеяў ганарыстых думкамі сэрца іхняга;
 
Простерта Его мощная рука — Он рассеял гордецов и все замыслы их,

скінуў моцных з пасадаў і ўзьвялічыў пакорных;
 
могучих с престолов низверг а неприметных вознес,

галодных насыціў дабром, а багатых адпусьціў ні з чым.
 
кто голодал — тех насытил Он добром, кто богател — тех ни с чем отослал.

Падтрымаў Ізраіля, юнака Свайго, успомніў пра міласэрнасьць,
 
Принял Он Израиль как Свое дитя и о милости не забыл,

як гаварыў адносна бацькоў нашых, адносна Абрагама і насеньня ягонага на вякі».
 
как обещал прежде нашим отцам, Аврааму и потомству его — навек!

Прабыла ж Марыя з ёю каля трох месяцаў і вярнулася ў дом свой.
 
Мария оставалась с Елизаветой месяца три и потом вернулась к себе домой.

А Альжбеце настаў час нараджаць, і яна нарадзіла сына.
 
Елизавете пришло время рожать, и она родила сына.

І пачулі суседзі і сваякі ейныя, што ўзьвялічыў Госпад міласэрнасьць Сваю над ёю, і цешыліся з ёю.
 
Ее соседи и вся родня узнали, какую великую милость явил ей Господь, и радовались вместе с ней.

І сталася, у восьмы дзень прыйшлі абрэзаць дзіцятка і хацелі назваць яго паводле імя бацькі ягонага Захарыям.
 
А на восьмой день пришли делать мальчику обрезание и хотели назвать его Захарией, как звали и его отца.

І, адказваючы, маці ягоная сказала: «Не, але ён будзе называцца Янам».
 
Но мать возразила:— Нет, его будут звать Иоанном.

І сказалі ёй: «Нікога няма ў родзічаў тваіх, хто называецца гэтым імем».
 
Ей ответили:— Но ведь среди твоей родни никто не носит это имя!

І пыталіся на мігах у бацькі ягонага, як бы ён хацеў назваць яго.
 
Отца ребенка стали знаками спрашивать, какое имя он хочет ему дать.

І, папрасіўшы дошчачку, ён напісаў, кажучы: «Ян імя яму». І ўсе зьдзівіліся.
 
Он попросил табличку и на ней написал, ко всеобщему удивлению: «Имя ему — Иоанн».

І адразу расчыніліся вусны ягоныя і язык ягоны, і ён стаў гаварыць, дабраслаўляючы Бога.
 
Тотчас его уста открылись, речь вернулась и он стал благословлять Бога.

І стаўся страх на ўсіх, што жылі побач, і гаварылі адзін аднаму словы гэтыя па ўсёй горнай краіне Юдэйскай.
 
Всех, кто был рядом, охватил трепет, о случившемся подробно рассказывали по всему Иудейскому нагорью,

І ўсе, якія чулі, складалі [гэта] ў сэрцы сваім, кажучы: «Што ж гэта будзе за дзіця?» І рука Госпада была з ім.
 
и все, кто слышал, крепко сохраняли это в памяти и спрашивали, что же выйдет из этого ребенка — ведь была на нем Господня рука.

І Захарыя, бацька ягоны, напоўніўся Духам Сьвятым, і прарочыў, кажучы:
 
А его отец Захария исполнился Святого Духа и стал пророчествовать:

«Дабраслаўлёны Госпад, Бог Ізраіля, што адведаў народ Свой і даў выбаўленьне [яму],
 
— Благословен Господь, Бог Израиля! Взглянул Он на Свой народ, искупление ему даровал

і падняў рог збаўленьня нашага ў доме Давіда, слугі Свайго,
 
и из рода Давида, слуги Своего Он воздвиг Того, Кто нас спасет,

як абвясьціў вуснамі сьвятых прарокаў Сваіх, што былі адвеку,
 
как от века возвещал через уста святых пророков Своих.

збавіць [нас] ад ворагаў нашых і ад рукі ўсіх, якія ненавідзяць нас,
 
Спасет Он нас от врагов, от руки всех, кто ненавидит нас,

учыніць міласэрнасьць бацькам нашым і ўзгадаць сьвяты запавет Свой,
 
ради милости Своей к нашим отцам, ради памяти о завете Своем святом.

прысягу, якой кляўся Абрагаму, бацьку нашаму, даць нам
 
Такую клятву Аврааму Он дал, праотцу нашему,

бяз страху, выбавіўшы нас з рукі ворагаў нашых,
 
что избавит нас от руки врагов, чтобы мы смогли безо всякого страха Ему служить

служыць Яму ў сьвятасьці і праведнасьці перад Ім у-ва ўсе дні жыцьця нашага.
 
в святости и праведности перед Его лицом во все дни, пока живем.

І ты, дзіцятка, будзеш названы прарокам Найвышэйшага, бо будзеш ісьці наперадзе перад абліччам Госпада падрыхтаваць шляхі Яму,
 
А тебя, дитя мое, назовут пророком Всевышнего, и ты пройдешь пред Господом — Ему приготовить путь,

даць народу пазнаць збаўленьне ў адпушчэньні грахоў іхніх,
 
дать знание о спасении народу Его, путь к прощению грехов указать.

праз унутраную міласэрнасьць Бога нашага, у якой адведаў нас Усход з вышыні,
 
Милосерден и благ наш Бог! Потому с высоты воззрит на нас Восход

зьявіць [сьвятло] тым, што сядзяць у цемры і ў ценю сьмяротным, накіраваць ногі нашыя на шлях супакою».
 
и просветит сидящих во тьме и в тени смерти, направит нас, чтобы нам по мирной дороге ступать!

А дзіцятка ўзрастала і ўмацоўвалася духам, і было ў пустыні да дня зьяўленьня свайго Ізраілю.
 
А младенец вырастал и укреплялся в Духе. Он жил в пустыне до того самого дня, как явился народу Израиля.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.