Песьня над песьнямі 1 глава

Кніга Песні над Песьнямі Салямонавае
Пераклад Яна Станкевіча → Синодальный перевод (СВ)

 
 

Песьня над песьнямі Салямонава. О, калі б ён цалаваў мяне цалаваньням вуснаў сваіх! бо любосьць твая лепшая за віно;
 
«Да целует он меня лобзанием уст своих! Ибо ласки твои лучше вина.

Масьці твае прыемныя нюхаць, імя твае — вылітая масьць; за тое дзявушчыя любяць цябе.
 
Прекрасны ароматы благовоний твоих; имя твое — как разлитое миро, поэтому девицы любят тебя».

Цягні мяне за сабою, пабяжым; павёў мяне кароль да пакояў сваіх; мы радавацца а цешыцца зь цябе будзем; успамінаем любосьць тваю болей як віно; пасьцівыя любяць цябе.
 
«Влеки меня». — «Мы побежим за тобой». — «Царь ввел меня в чертоги свои». — «Будем восхищаться и радоваться тобой, превозносить ласки твои больше, нежели вино. Достойно любят тебя!»

Чарнявая я, але харошая, дачкі ерузалімскія! як буданы кідарскія, як заслоны Салямонавы.
 
«Дочери иерусалимские! Черна я, но красива, как шатры кидарские, как завесы Соломона.

Не глядзіце на мяне, што я чарнявая, што загарэла ад сонца: сынове маці мае ўгневаліся на мяне, пастанавілі сьцерагчы вінішчы, свайго ж вінішча я не ўсьцерагла.
 
Не смотрите на меня, что я смугла, ибо солнце опалило меня: сыновья матери моей разгневались на меня, поставили меня стеречь виноградники — мой собственный виноградник я не стерегла.

Скажы імне, любовы душою маёй: ідзе ты пасьвішся? ідзе супачываеш паўднём? чаму імне быці як аднэй, што круціцца памеж стадаў таварышаў тваіх?
 
Скажи мне, ты, которого любит душа моя: где пасешь ты, где отдыхаешь в полдень, к чему мне быть скиталицей возле стад товарищей твоих?»

Калі ня ведама тэ, найпазарнейшая із жанок, то йдзі сабе па сьлядох авец і пасьві казяняты свае ля сялібаў пастускіх.
 
«Если ты не знаешь этого, прекраснейшая из женщин, то иди себе по следам овец и паси козлят твоих подле шатров пастушеских.

Да жаробанькі свае ў цялежках фараонавых я прыраўнаў цябе, о прыяцелка мая!
 
Кобылице моей в колеснице фараона я уподобил тебя, возлюбленная моя.

Якія харошыя шчокі твае ў прыборах, шыя твая ў кралях.
 
Прекрасны ланиты твои под подвесками, шея твоя в ожерельях.

Прыборы залатыя мы зробім табе із срэбнымі бодкамі.
 
Золотые подвески мы сделаем тебе с серебряными блестками».

Пакуль кароль узьлягае, нард мой выдаець пах свой.
 
«Доколе царь был за столом своим, нард мой издавал благовоние свое.

Пучок міровы любовы мой у мяне, меж пелькаў маіх супачывае.
 
Мирровый пучок — возлюбленный мой у меня, у грудей моих пребывает.

Гранка кіпра любовы мой у мяне, у вінішчах Енґедзкіх.
 
Как кисть кипера, возлюбленный мой у меня, в виноградниках энгедских».

О, ты пазорная, прыяцелка мая, о, ты пазорная! вочы твае галубіныя.
 
«О, ты прекрасна, возлюбленная моя, ты прекрасна! Глаза твои голубиные».

О, ты пазорны, любовы мой, і прыемны! і пасьцеля наша — зяленіва;
 
«О, ты прекрасен, возлюбленный мой, и любезен! И ложе у нас — зелень;

Балькі дамоў нашых — кедры, шалёўкі нашы — кіпрысы.
 
кровли домов наших — кедры, потолки наши — кипарисы».



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.