1 да Карынцян 1 глава

Першы ліст сьв. Паўлы апостала да Карынцян
Пераклад Яна Станкевіча → Сучасний переклад

Паўла, воляю Божаю пагуканы апостал Ісуса Хрыста, а Сосьфен брат,

1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.

Царкве Божай, што ў Карынце, пасьвячаным у Хрысту Ісусу, пагуканым сьвятым, з усімі, што гукаюць імя Спадара нашага Ісуса Хрыста на кажным месцу, у іх і ў нас:

Ласка вам а супакой ад Бога, Айца нашага, а Спадара Ісуса Хрыста.

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

Дзякую Богу свайму заўсёды за вас узглядам ласкі Божае, данае вам у Ісусу Хрысту,

Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.

Што ўсім вы забагацелі ў Ім, усялякім словам і ўсялякім веданьням, —

Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.

Бо сьветчаньне Хрыстова ўмацавалася ў вас, —

Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.

Так што вы ня маеце нястачы ні ў якім дару, чакаючы зьяўленьня Спадара нашага Ісуса Хрыста,

Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.

Каторы і ўмацуе вас аж да канца быць бязьвіннымі на дзень Спадара нашага Ісуса Хрыста.

Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.

Верны Бог, Каторым вы пагуканыя да ўзаем’я Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Спадара нашага.

Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

Вось жа малю вас, браты, імям Спадара нашага Ісуса Хрыста, каб усі вы гукалі адно, і ня было меж вас падзелаў, але каб вы супоўна задзіночыліся ў тэй самай думцы і ў тым самым паглядзе.

Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.

Бо ад Хлоіных стала імне ведама, браты мае, праз вас, што сьпярэчкі ё памеж вас.

Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.

Я гукаю праз тое, што кажны з вас кажа: «Я запраўды Паўлаў», а «Я Аполосаў», а «Я Кіфін», а «Я Хрыстоў».

І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».

Нягож Хрыстос падзяліўся? альбо Паўла быў укрыжаваны за вас? альбо ў імя Паўлы вы хрысьціліся?

Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?

Дзякую Богу, што нікога з вас ня хрысьціў, апрача Крыспа а Ґая,

Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.

Што ніхто ня можа сказаць, што я хрысьціў у імя свае собскае.

Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.

Але, я хрысьціў і дом Сьцепаноў; але балей ня ведаю, ці хрысьціў каго іншага.

Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.

Бо Хрыстос не паслаў мяне хрысьціць, але абяшчаць дабравесьць, ня ў мудрасьці слова, каб ня быў змарнаваны крыж Хрыстоў.

Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.

Бо слова праз крыж гінучым ё дурніна, але нам спасаным — сіла Божая.

Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрыцоў, а розум разумных адхіну».

Як сказано у Святому Писанні: «Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».

Ідзе мудрэц? ідзе кніжнік? ідзе сьпярэчнік гэтага веку? Ці не абярнуў Бог мудрасьць гэтага сьвету ў дурноту?

Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

Бо як сьвет мудрасьцяй не пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, зьлюб Богу было дурнотаю абяшчаньня спасьці вернікаў.

Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.

Бо Жыды вымагаюць знакоў, а Грэкі шукаюць мудрасьці;

Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.

Мы ж абяшчаем укрыжаванага Хрыста, Жыдом спадмана, а народам дурнота,

Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.

Але пагуканым, Жыдом і Грэкам, Хрыста, моц Божую а мудрасьць Божую;

І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.

Бо дурнота Божая мудрэйшая за людзёў, а млявае ў Бога дужшае за людзёў.

Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

Разважча, браты, хто вы пагуканыя, што ня шмат мудрых подле цела, ня шмат дужых, ня шмат дабрародных;

Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.

Бо Бог абраў дурноту гэтага сьвету, каб засароміць мудрых, і Бог абраў млявае гэтага сьвету, каб засароміць дужасьць;

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.

І нізкое сьвету, і пагрэбаваных абраў Бог, і няіснуючае, каб існуючае зьнішчыць, —

28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

Так, каб не хвалілася перад Богам ніякае цела.

Ад Яго й вы ў Хрысту Ісусу, Каторы стаў нам мудрасьцю ад Бога, як і справядлівасьцю а пасьвячэньням а адкупленьням,

Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.

Як напісана: «Хто хваліцца, Спадаром хваліся».

Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».

« 16 глава 2 глава »