1 Коринфянам 1 глава

Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Павел, по воле Божьей — избранный апостол Христа Иисуса, и брат Сосфен пишут

1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.

Божьей церкви, находящейся в Коринфе. Вы освящены Христом Иисусом, вы призваны и святы; вам и всем, кто повсеместно призывает имя Господа нашего Иисуса Христа — и своего, и нашего Господа, —

благодать и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

Всегда благодарю за вас Бога моего: вам дана через Христа Иисуса Божья благодать,

Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.

Он обильно наделил вас всем: и всяким словом, и всяким знанием.

Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.

Вы уверенно приняли свидетельство о Христе,

Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.

и теперь у вас нет недостатка ни в каком благодатном даре. Вы ожидаете явления Господа нашего Иисуса Христа,

Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.

и Он окончательно укрепит вас, чтобы в день пришествия Господа нашего Иисуса Христа вы оказались безупречными.

Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.

Верен Бог, призвавший вас в общину Собственного Сына Иисуса Христа, Господа нашего!

Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

И я призываю вас, братья, именем Господа нашего Иисуса Христа: будьте все единогласны друг с другом. Пусть среди вас не будет расколов, оставайтесь в единстве: сообща выносите суждение, сообща принимайте решение!

Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.

Мне о вас, братья мои, сообщили домашние Хлои: среди вас пошли распри.

Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.

Вот я о чем: каждый из вас говорит «Я Павлов», «Я Аполлосов», «Я Кифин», «А я Христов».

І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».

Что, Христос разделился? Или Павел за вас был распят? Или во имя Павла вы крестились?

Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?

Благодарю Бога, что я никого из вас не крестил, разве что Криспа и Гая,

Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.

и теперь никто не скажет, что вы крещены во имя мое.

Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.

Да, я еще крестил домашних Стефана, а впрочем, уж и не помню, крестил ли кого еще.

Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.

Ведь Христос отправил меня не крестить, а возвещать Евангелие. И если бы я стал это делать при помощи мудрых речей, крест Христов оказался бы лишним.

Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.

Погибающим слово о кресте кажется безумным, но для тех, кто обретает спасение, то есть для вас, в нем сила Божья.

Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.

Так и написано: «погублю мудрость мудрецов и разум разумных отвергну».

Як сказано у Святому Писанні: «Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».

Где же теперь мудрец? Где грамотей? Где тот, кто был искусен в спорах нынешнего века? Бог выставил мирскую мудрость безумием.

Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

Этот мир по-своему мудр, но не познал Бога в Его премудрости. И благая воля Бога — спасти тех, кто поверит в безумство проповеди.

Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.

И вот иудеи в ее подтверждение требуют чудес, эллины ищут мудрых доказательств,

Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.

а мы проповедуем Христа распятого — для иудеев это скандал, для язычников безумие.

Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.

Но для тех, кто ответил на призыв нашей проповеди, будь он из иудеев или эллинов, Христос — Божья сила и Божья мудрость.

І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.

Что выглядит безумным, то у Бога превосходит человеческую мудрость, а что немощным — человеческую силу.

Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

На своем примере видите, братья, кого призывает Бог: по обычным меркам не много среди вас мудрых, не много могучих, не много благородных.

Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.

Но Бог избрал в этом мире тех, кто выглядел безумцами — и так пристыдил мудрецов; и немощных в этом мире избрал Бог, чтобы постыдить силачей;

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.

и незнатных в этом мире, и униженных избрал Бог — людей ничтожных вместо выдающихся.

28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

И пусть не хвалится никакой человек перед Богом.

И вас Он соединил со Христом Иисусом, Который и стал вашей божественной мудростью, праведностью, освящением и искуплением,

Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.

как и написано: «кто хвалится, пусть хвалится в Господе».

Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».

« 16 глава 2 глава »