1 Коринфянам 10 глава

Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Не хочу оставлять вас в неведении, братья: при Исходе наши праотцы все были под тенью облака и все прошли через море —

Брати і сестри мої, хочу, щоб ви знали, що всі наші прабатьки справді були під хмарою,[13] і всі вони безпечно перейшли через море.

в облаке и море все они приняли крещение во имя Моисея.

Всі вони в хмарі і в морі були «хрещені» [14] в Мойсея.

Все они ели одну и ту же пищу, дарованную Духом,

3-4 Всі вони їли ту саму духовну їжу і пили той самий духовний напій, бо пили вони з духовної скелі,[15] що йшла слідом за ними. Цією скелею був Христос.

и все пили воду, дарованную Духом. Они пили из скалы, которая сопровождала их, а эта скала есть Христос.

Но для многих из них воля Божья не была благой, и они остались лежать в пустыне.

Та більшість із них не вподобав Господь, і вони загинули в пустелі.

Всё это и для нас стало прообразом, чтобы мы не жаждали зла, как это было с ними.

І це приклад для нас, щоб ми не прагнули злого, як вони.

Не становитесь идолопоклонниками, подобно некоторым из них, как написано о золотом тельце: «народ сел есть и пить, а потом начал веселиться».

Не будьте ідолопоклонниками, як був дехто з них. Бо сказано у Святому Писанні: «Люди посідали, щоб поїсти і попити, а тоді повставали, щоб розважатися».

И блудить не станем, как те из них, что впали в блуд, и так в один день погибли двадцать три тысячи.

Не будемо віддаватися розпусті, як дехто з них. Бо одного дня від цього двадцять три тисячі полягло! [16]

Не станем искушать Христа, как некоторые из них искушали Бога и погибли от змеиных укусов.

Тож не будемо спокушати Христа,[17] як дехто з них робив. Вони були покусані зміями і вмерли. [18]

И не ропщите, как некоторые из них стали роптать и пали жертвами ангела-губителя.

Не нарікайте, як дехто з них нарікав і був знищений ангелом смерті. [19]

Всё, произошедшее с ними, стало прообразом и было записано нам в назидание — а при нас череда веков подходит к завершению.

Все це сталося з ними як приклад нам. І було про це написано, щоб застерегти нас, хто живе після скінчення їхнього віку.

И кто уверен, что твердо стоит на ногах, пусть остерегается, как бы ему не пасть.

Ось чому той, хто вважає, що міцно стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти.

Искушения, постигшие вас, обычны для людей. Бог верен Своим обещаниям и не позволит вам пережить искушение свыше ваших сил; при всяком искушении он даст и выход, чтобы его было можно перенести.

Вас спіткали ті ж самі спокуси, котрі зазнають усі люди. Та Бог вірний, Він не допустить, щоб ви спокушалися більше, ніж можете витримати. Разом із спокусою Він дасть і полегшення, щоб ви змогли подолати її.

А потому, возлюбленные мои, избегайте идолослужения.

Тож, любі друзі мої, уникайте служіння бовванам.

Обращаюсь к тем, кто понимает: сами рассудите, что я говорю.

Звертаюся до вас як до людей розумних. Судіть самі, про що кажу я.

Чаша благословения — та, над которой мы произносим благословение, — разве не приобщает она нас крови Христовой? И хлеб, который мы преломляем, разве не приобщает нас телу Христову?

Чаша благословення, [20] за яку ми дякуємо, чи не є те ознакою того, що ми об’єднані пожертвою крові Христової? Хліб, що ми ламаємо, чи не є ознакою того, що ми об’єднані пожертвою тіла Христова?

Хлеб един, и все мы — единое тело, сколько бы нас ни причащалось от единого хлеба.

Існує один Хліб, і всі ми від одного Тіла, бо ми поєднані тим Хлібом.

Посмотрите на тех, кто по рождению принадлежит к израильскому народу: все, кто вкушают жертвенное мясо — священники, служащие у жертвенника.

Погляньте-но на народ ізраїльський, коли вони їдять пожертви,[21] чи не об’єднані вони тими підношеннями, що на вівтарі?

К чему я это говорю? Не к тому, что принесенное в жертву идолу или же сам идол что-то значат.

Що ж я маю на увазі? Що їжа, яка приноситься в жертву бовванам нічого не варта, бо сам бовван — ніщо.

Но те, кто приносят такие жертвы, приносят их бесам, а не Богу, и я не хочу, чтобы у вас было с бесами хоть что-то общее.

Ні, швидше це означає, що люди, приносячи жертви бовванам, роблять це для нечистих духів, а не для Бога. А я не хочу, щоб ви були спільниками нечистих духів.

Не можете вы пить и от чаши Господней, и от бесовской чаши, не можете участвовать и в трапезе Господней, и в бесовской трапезе.

Ви не можете одночасно пити з чаші Господньої і нечистих духів; не можете розділяти одночасно їжу Господню і диявольську.

Зачем нам дразнить Господа? Разве мы сильнее Его?

Чи прагнемо ми прогнівити Господа? [22] Хіба ж ми сильніші за Нього?

Всё позволительно, но не всё полезно; всё позволительно, но не всё поучительно.

«Усе нам дозволено», — стверджуєте ви. Та не все на користь. «Усе нам дозволено». Та не все допомагає людям стати сильнішими.

И пусть каждый ищет пользы не для себя, а для другого.

Нехай ніхто не шукає вигоди для себе, а лише дбає про ближнього свого.

Всё, что продается на рынке, ешьте без расспросов и со спокойной совестью,

Їжте будь-яке м’ясо, що продається на ринку, не питаючи ні про що і без докорів сумління,

«ибо Господня земля и всё, что наполняет ее».

бо «земля і все, що є на ній, належить Господу».

Если позовет вас к себе кто из неверующих и вы примете приглашение, ешьте всё, что предложат, без расспросов и со спокойной совестью.

Якщо хтось із невіруючих запросить вас на обід і ви вирішите піти, то їжте все, що перед вами на столі. Не питайте ні про що і не турбуйтеся про своє сумління.

Но если кто скажет вам: «эта пища была принесена в жертву идолу», — не ешьте ради того, кто объявил, и ради спокойной совести.

Але якщо хтось скаже вам: «Це м’ясо, що принесли в пожертву бовванам» — то не їжте його. Не їжте заради того, хто вам про це сказав і заради його сумління.

Я имею в виду не вашу собственную совесть, а совесть того, кто это увидит. Зачем мою свободу предавать суду совести другого человека?

Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням.

Я с благодарностью принимаю пищу — а так меня станут бранить ровно за то, за что я сам благодарю!

Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому?

Итак, едите ли вы, пьете ли, делаете ли что иное, делайте всё во славу Божию.

Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на Славу Богу.

Пусть не будет от вас огорчений ни иудеям, ни эллинам, ни церкви Божьей.

Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій.

Так и я угождаю всем, стремясь не к собственной пользе, но к тому, чтобы спаслось как можно больше людей.

Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.

« 9 глава 11 глава »