1 Карыньцянам 1 глава

Першае пасланьне да Карыньцянаў Апостала Паўла
Пераклад Антонія Бокуна → Переклад Хоменка

Павал, з волі Божай пакліканы апостал Ісуса Хрыста, і Састэн, брат, —

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

царкве Божай, якая ў Карыньце, асьвячоным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым з усімі, якія прызываюць імя Госпада нашага Ісуса Хрыста ў-ва ўсякім месцы, у іх і ў нас:

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Заўсёды дзякую Богу майму за вас з прычыны ласкі Божае, дадзенае вам у Хрысьце Ісусе,

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

бо ўсім вы ўзбагаціліся ў Ім, усякім словам і ўсякім веданьнем, —

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

бо сьведчаньне Хрыстовае сьцьверджана ў вас, —

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

так што вы ня маеце нястачы ані ў якім дары, чакаючы адкрыцьця Госпада нашага Ісуса Хрыста,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

Які і ўгрунтуе вас да канца быць бездакорнымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны Бог, праз Якога вы пакліканыя ў супольнасьць Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Малю вас, браты, у імя Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы казалі тое самае, і не было між вамі падзелаў, але каб вы былі злучаны ў тым самым розуме і ў той самай думцы.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Бо паведамлена мне ад Хлоіных пра вас, браты мае, што між вамі ёсьць сваркі.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

А кажу пра тое, што кожны з вас кажа: «Я — Паўлавы», «А я — Апалёсавы», «А я — Кіфавы», «А я — Хрыстовы».

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Ці разьдзяліўся Хрыстос? Ці Павал быў укрыжаваны за вас? Ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаныя?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысьціў, акрамя Крыспа і Гая,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у маё імя.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Ахрысьціў я таксама дом Стэфана, а ці ахрысьціў яшчэ каго, ня ведаю.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Бо Хрыстос паслаў мяне не хрысьціць, але дабравесьціць, і ня ў мудрасьці слова, каб не прынізіць крыжа Хрыстовага.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо слова пра крыж для тых, якія гінуць, ёсьць глупства, а для нас, якія ідуць на збаўленьне, — сіла Божая.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрых і розум разумных адкіну».

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Дзе мудры? Дзе кніжнік? Дзе дасьледчык гэтага веку? Ці не зрабіў Бог мудрасьць сьвету гэтага глупствам?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Бо калі сьвет праз мудрасьць не пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, спадабалася Богу праз глупства пропаведзі збавіць тых, якія вераць.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо і Юдэі просяць знакаў, і Грэкі шукаюць мудрасьці;

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў — згаршэньне, а для Грэкаў — глупства,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

а для тых, якія пакліканыя, і Юдэяў, і Грэкаў, — Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасьць.

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

Бо тое, што дурное ў Бога, мудрэйшае за людзей, і тое, што слабое ў Бога, дужэйшае за людзей.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Бо паглядзіце, браты, на пакліканьне вашае, што ня шмат [сярод вас] мудрых паводле цела, ня шмат магутных, ня шмат высакародных,

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

але Бог выбраў дурноту сьвету, каб асароміць мудрых, і слабое сьвету выбраў Бог, каб асароміць магутных,

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

і бязроднае сьвету, і пагарджанае, і тое, што ёсьць нічым, выбраў Бог, каб зьнішчыць тое, што нечым ёсьць,

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

каб ніводнае цела не хвалілася перад Ім.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

А вы — з Яго ў Хрысьце Ісусе, Які стаўся для нас мудрасьцю ад Бога, і праведнасьцю, і асьвячэньнем, і адкупленьнем,

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

каб было, як напісана: «Хто хваліцца, няхай у Госпадзе хваліцца».

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »