1 Карыньцянам 1 глава

Першае пасланьне да Карыньцянаў Апостала Паўла
Пераклад Антонія Бокуна → Українська Біблія. Турконяк

Павал, з волі Божай пакліканы апостал Ісуса Хрыста, і Састэн, брат, —

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

царкве Божай, якая ў Карыньце, асьвячоным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым з усімі, якія прызываюць імя Госпада нашага Ісуса Хрыста ў-ва ўсякім месцы, у іх і ў нас:

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Заўсёды дзякую Богу майму за вас з прычыны ласкі Божае, дадзенае вам у Хрысьце Ісусе,

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

бо ўсім вы ўзбагаціліся ў Ім, усякім словам і ўсякім веданьнем, —

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

бо сьведчаньне Хрыстовае сьцьверджана ў вас, —

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

так што вы ня маеце нястачы ані ў якім дары, чакаючы адкрыцьця Госпада нашага Ісуса Хрыста,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

Які і ўгрунтуе вас да канца быць бездакорнымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны Бог, праз Якога вы пакліканыя ў супольнасьць Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Малю вас, браты, у імя Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы казалі тое самае, і не было між вамі падзелаў, але каб вы былі злучаны ў тым самым розуме і ў той самай думцы.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Бо паведамлена мне ад Хлоіных пра вас, браты мае, што між вамі ёсьць сваркі.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

А кажу пра тое, што кожны з вас кажа: «Я — Паўлавы», «А я — Апалёсавы», «А я — Кіфавы», «А я — Хрыстовы».

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Ці разьдзяліўся Хрыстос? Ці Павал быў укрыжаваны за вас? Ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаныя?

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысьціў, акрамя Крыспа і Гая,

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у маё імя.

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

Ахрысьціў я таксама дом Стэфана, а ці ахрысьціў яшчэ каго, ня ведаю.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Бо Хрыстос паслаў мяне не хрысьціць, але дабравесьціць, і ня ў мудрасьці слова, каб не прынізіць крыжа Хрыстовага.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Бо слова пра крыж для тых, якія гінуць, ёсьць глупства, а для нас, якія ідуць на збаўленьне, — сіла Божая.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрых і розум разумных адкіну».

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Дзе мудры? Дзе кніжнік? Дзе дасьледчык гэтага веку? Ці не зрабіў Бог мудрасьць сьвету гэтага глупствам?

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Бо калі сьвет праз мудрасьць не пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, спадабалася Богу праз глупства пропаведзі збавіць тых, якія вераць.

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Бо і Юдэі просяць знакаў, і Грэкі шукаюць мудрасьці;

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў — згаршэньне, а для Грэкаў — глупства,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

а для тых, якія пакліканыя, і Юдэяў, і Грэкаў, — Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасьць.

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

Бо тое, што дурное ў Бога, мудрэйшае за людзей, і тое, што слабое ў Бога, дужэйшае за людзей.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Бо паглядзіце, браты, на пакліканьне вашае, што ня шмат [сярод вас] мудрых паводле цела, ня шмат магутных, ня шмат высакародных,

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

але Бог выбраў дурноту сьвету, каб асароміць мудрых, і слабое сьвету выбраў Бог, каб асароміць магутных,

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

і бязроднае сьвету, і пагарджанае, і тое, што ёсьць нічым, выбраў Бог, каб зьнішчыць тое, што нечым ёсьць,

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

каб ніводнае цела не хвалілася перад Ім.

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

А вы — з Яго ў Хрысьце Ісусе, Які стаўся для нас мудрасьцю ад Бога, і праведнасьцю, і асьвячэньнем, і адкупленьнем,

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

каб было, як напісана: «Хто хваліцца, няхай у Госпадзе хваліцца».

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

« 16 глава 2 глава »