1 да карынтыян 1 глава

Першы ліст да карынтыян сьвятога Паўла апостала
Пераклад П. Татарыновіча → Українська Біблія. Турконяк

Павал, пакліканы воляй Божай Апостал Езуса Хрыстуса, і брат Состэн —

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

да Божай эклезіі ў Карынце, асьвячоным у Хрыстусе Езусе пакліканым сьвятым з усімі ўзываючыміна кожным месцы імя Езуса Хрыстуса Усеспадара іхняга й нашага:

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

Ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Усеспадара Езуса Хрыстуса.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Заўсёды дзякую Богу майму за вас, дзеля Божае ласкі, данай вам у Хрыстусе Езусе;

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

у Ім бо вы ўсім абагаціліся — ўсякім словам ды ўсякай ведай,

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

згодна з сьветчаннем Хрыстовым, уцьверджаным сярод вас;

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

так што вы ня маеце ніякай нястачы ласкі ў чаканні зьяўлення Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

які і ўмацуе вас да канца, каб былі беззаганнымі ў дзень прыйсьця Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны ёсьць Бог, празь якога вы пакліканы да суспольства зь Яго Сынам Езусам Хрыстусам Усеспадарам нашым.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Малю вас, браты, у імя Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса — будзьце згоднамоўнымі ў ва ўсім, каб ня было разладу між вамі, а — дасканальнае аднадумства й аднадушнасьць.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Дайшло бо да майго ведама праз дамаўнікоў Хлоя аб вас, браты мае, што між вамі вядуцца спрэчкі;

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

маю на думцы тое, што кажны ў вас аб сабе гадае: Я — Паўлавы, а я — Аполляў, я-ж — Цэфасавы, а вось я, дык — Хрыстовы (Ап. Дз. 18:24).

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Няўжэ Хрыстус разьдзяліўся? Няўжэ Павал быў за вас укрыжаваны? Або ў імя Паўлава ахрышчаны вы?

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Дзякую Богу, што нікога з вас не ахрысьціў, апрача Крыспа і Гая,

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

каб не казаў хто, што вы ў маё імя ахрышчаны.

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

Ахрысьціў я і дом Сцяпанавы; а больш ня ведаю, ці яшчэ хрысьціў каго.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Хрыстус бо ня хрысьціць паслаў мяне, а — эвангелізаваць, і-то ня мудравальным словам, каб не засьціць бач, крыжа Хрыстовага.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Бо навука аб крыжы — гэта для гібельнікаў глупасьць, а для нас збаўляючыхся — гэта моц Божая.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Напісана бо: загублю мудрасьць мудрацоў і роздум празорных адрыну (Із. 29:14).

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Дзеж бо мудрэц? Дзе вучоны? Дзе дасьледнік сьвету гэтага? Ціж не абярнуў Бог мудрошчы гэтага сьвету ў бязглузьдзе? (Із. 33:18).

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Калі бо сьвет сваёю мудрасьцю не пазнаў Бога, дык Богу даўспадобна было глупствам прапаведніцтва веручых збавіць.

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Як дэйцы дамагаюцца цудаў, а Грэкі шукаюць мудрасьці,

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

то мы прапаведваем Хрыстуса ўкрыжаванага, што ёсьць для Юдэйцаў ганьбай, а для паганцаў нясуразіцай,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

для самых-жа пакліканых Юдэйцаў і Грэкаў — Хрыстуса: моц Божую ды прамудрасьць Божую;

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

тое бо, што нямудрае ў Бога — мудрэйшае зя людзей, і немачнае Божае — мацнейшае за людзей.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Прыгледзьцеся, браты, хто вы, пакліканыя: ня шмат з вас мудрых целам, ня шмат магутных, ня шмат дабрародных;

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

але Бог выбраў нямудрае сьвету, каб асароміць магутных;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

і нявыдатнае й пагарджанае сьветам Бог выбраў, ды тое нікчомае, чаго ня было, каб унівечыць былое;

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

дзеля таго, каб ніводнае цела не чваінлася перад Богам.

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

З Яго і вы ў Хрыстусе Езусе, які стаўся нам мудрасьцю ад Бога і ўсправядліўленнем, і ўсьвячаннем, і адкупленнем,

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

каб як напісана: Хто хваліцца, ў Богу хай хваліцца (Ер. 9:23).

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

« 16 глава 2 глава »