1 да карынтыян 1 глава

Першы ліст да карынтыян сьвятога Паўла апостала
Пераклад П. Татарыновіча → Переклад Куліша та Пулюя

Павал, пакліканы воляй Божай Апостал Езуса Хрыстуса, і брат Состэн —

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

да Божай эклезіі ў Карынце, асьвячоным у Хрыстусе Езусе пакліканым сьвятым з усімі ўзываючыміна кожным месцы імя Езуса Хрыстуса Усеспадара іхняга й нашага:

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

Ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Усеспадара Езуса Хрыстуса.

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Заўсёды дзякую Богу майму за вас, дзеля Божае ласкі, данай вам у Хрыстусе Езусе;

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

у Ім бо вы ўсім абагаціліся — ўсякім словам ды ўсякай ведай,

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

згодна з сьветчаннем Хрыстовым, уцьверджаным сярод вас;

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

так што вы ня маеце ніякай нястачы ласкі ў чаканні зьяўлення Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса,

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

які і ўмацуе вас да канца, каб былі беззаганнымі ў дзень прыйсьця Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса.

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны ёсьць Бог, празь якога вы пакліканы да суспольства зь Яго Сынам Езусам Хрыстусам Усеспадарам нашым.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Малю вас, браты, у імя Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса — будзьце згоднамоўнымі ў ва ўсім, каб ня было разладу між вамі, а — дасканальнае аднадумства й аднадушнасьць.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Дайшло бо да майго ведама праз дамаўнікоў Хлоя аб вас, браты мае, што між вамі вядуцца спрэчкі;

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

маю на думцы тое, што кажны ў вас аб сабе гадае: Я — Паўлавы, а я — Аполляў, я-ж — Цэфасавы, а вось я, дык — Хрыстовы (Ап. Дз. 18:24).

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Няўжэ Хрыстус разьдзяліўся? Няўжэ Павал быў за вас укрыжаваны? Або ў імя Паўлава ахрышчаны вы?

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Дзякую Богу, што нікога з вас не ахрысьціў, апрача Крыспа і Гая,

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

каб не казаў хто, што вы ў маё імя ахрышчаны.

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

Ахрысьціў я і дом Сцяпанавы; а больш ня ведаю, ці яшчэ хрысьціў каго.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Хрыстус бо ня хрысьціць паслаў мяне, а — эвангелізаваць, і-то ня мудравальным словам, каб не засьціць бач, крыжа Хрыстовага.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Бо навука аб крыжы — гэта для гібельнікаў глупасьць, а для нас збаўляючыхся — гэта моц Божая.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Напісана бо: загублю мудрасьць мудрацоў і роздум празорных адрыну (Із. 29:14).

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Дзеж бо мудрэц? Дзе вучоны? Дзе дасьледнік сьвету гэтага? Ціж не абярнуў Бог мудрошчы гэтага сьвету ў бязглузьдзе? (Із. 33:18).

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Калі бо сьвет сваёю мудрасьцю не пазнаў Бога, дык Богу даўспадобна было глупствам прапаведніцтва веручых збавіць.

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Як дэйцы дамагаюцца цудаў, а Грэкі шукаюць мудрасьці,

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

то мы прапаведваем Хрыстуса ўкрыжаванага, што ёсьць для Юдэйцаў ганьбай, а для паганцаў нясуразіцай,

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

для самых-жа пакліканых Юдэйцаў і Грэкаў — Хрыстуса: моц Божую ды прамудрасьць Божую;

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

тое бо, што нямудрае ў Бога — мудрэйшае зя людзей, і немачнае Божае — мацнейшае за людзей.

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

Прыгледзьцеся, браты, хто вы, пакліканыя: ня шмат з вас мудрых целам, ня шмат магутных, ня шмат дабрародных;

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

але Бог выбраў нямудрае сьвету, каб асароміць магутных;

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

і нявыдатнае й пагарджанае сьветам Бог выбраў, ды тое нікчомае, чаго ня было, каб унівечыць былое;

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

дзеля таго, каб ніводнае цела не чваінлася перад Богам.

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

З Яго і вы ў Хрыстусе Езусе, які стаўся нам мудрасьцю ад Бога і ўсправядліўленнем, і ўсьвячаннем, і адкупленнем,

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

каб як напісана: Хто хваліцца, ў Богу хай хваліцца (Ер. 9:23).

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

« 16 глава 2 глава »