1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Українська Біблія. Турконяк

1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Як сказано у Святому Писанні: «Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

« 16 глава 2 глава »