1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Пераклад Сабілы і Малахава

1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.

Павал, воляй Бога пакліканы Апостал Ісуса Хрыста, і Састэн брат —

царкве Бога, якая знаходзіцца ў Карыньце, асьвянчоным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым, з усімі, хто прызывае на ўсякім мейсцы Імя Ісуса Хрыста, Госпада і іхняга і нашага:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

Багадаць вам і мір ад Бога Бацькі нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.

Дзякую Богу майму заўсёды за вас з прычыны таго, што вам дадзена ў Хрысьце Ісусе Багада́ць Бога,

Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.

таму што вы ўва ўсім узбагачаны ў Ім: усякім словам і ўсякім веданьнем, —

Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.

так што сьведчаньне Хрыстова ўмацована ў вас (настолькі),

Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.

каб вам ня мець няста́чы ні ў якім да́ры, чакаючы зьяўленьня Госпада нашага Ісуса Хрыста,

Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.

Каторы і ўгрунтуе вас да канца, (каб вам быць) бязьвіннымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

Верны Бог, Якім вы прыкліканы ў лучнасьць Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.

Малю ж вас, браты, Імем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно, і ня было між вамі падзелаў, але каб вы былí злучаны ў адным розуме і ў аднэй думцы.

Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.

Бо ад Хлоіных, браты мае, сталася мне ведама пра вас, што паміж вамі ёсьць спрэчкі.

І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».

Кажу ж гэта таму, што кожны з вас гаворыць: «я Паўлавы»; «а я Апалёсавы»; «а я Кіхвавы»; «а я Хрыстовы».

Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?

Ці разьдзе́лены Хрыстос? Ці ўкрыжаваны быў за вас Паўла? Ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаны?

Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.

Дзякую Богу, што нікога з вас я ня хрысьціў, акрамя Крыспа і Гая,

Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.

каб ніхто ня сказаў, што ў імя маё я ахрысьціў.

Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.

Я ахрысьціў і дом Сьцяпана, ці ахрысьціў я яшчэ каго, ня ведаю.

Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.

Бо Хрыстос паслаў мяне ня хрысьціць, але дабравесьціць ня ў мудрасьці слова, каб ня зьнясіліць крыж Хрыста.

Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.

Бо слова пра крыж для гінучых ёсьць глупства, а для нас, збаўляемых, — сіла Бога.

Як сказано у Святому Писанні: «Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрых і разумнасьць разумных адкіну».

Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

Дзе мудры? дзе законьнік? дзе знаток веку гэтага? Ці ня ператварыў Бог мудрасьць сьвету гэтага ў глупства?

Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.

Бо калі сьвет (сваёй) мудрасьцяй ня пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, то заўгодна было Богу цераз нямудраваньне абвяшчэньня (Эвангельля) уратаваць веручых.

Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.

Бо і жыды дамагаюцца цуда, і элліны шукаюць мудрасьці,

Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.

а мы апавяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для жыдоў — Камень спатыканьня, для эллінаў жа — глупства,

І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.

а для самых пакліканых, і жыдоў і эллінаў, — Хрыста, Сілу Бога і Мудрасьць Бога;

Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

таму што (быццам бы) нямудрае Божае — мудрэйшае за людзей, і (быццам бы) не́мачнае Божае — мацнейшае за людзей.

Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.

Бо паглядзіце на пакліканьне вашае, браты: няшмат (з вас) мудрых паводля цела, няшмат здольных, няшмат высакародных;

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.

але нямудрых сьвету (гэтага) выбраў Бог, каб пасароміць мудрых; і немачных сьвету (гэтага) выбраў Бог, каб пасароміць моцных;

28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

і бязродных сьвету (гэтага) і пагарджаных, і нязначных выбраў Бог, каб значных адхіліць,

каб ня хвалілася ніякае цела перад Ім.

Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.

Зь Яго і вы ў Хрысьце Ісусе, Каторы стаўся для нас ад Бога мудрасьцяй і праведнасьцяй, і асьвячэньнем, і адкупленьнем,

Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».

каб (было), як напісана: «хто хваліцца, хваліся Госпадам!»

« 16 глава 2 глава »