Об’явлення 1 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Сучасний переклад → Пераклад Сабілы і Малахава

Одкровення [1] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела.

Адкрыцьцё Ісуса Хрыста, якое даў Яму Бог, каб паказаў рабам Сваім, што мае стацца няўзабаве. І (Ён) паказаў, паслаўшы праз Ангела Свайго, рабу Свайму Яану,

Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа.

каторы засьведчыў Слова Бога і сьведчаньне Ісуса Хрыста: і ўсё, што ўбачыў.

Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький. Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його,

Шчасьлівы той, хто чытае і тыя, што слухаюць словы гэтага прароцтва і (тыя, што) спаўняюць у ім напíсанае, таму што час блізка.

Яан сямі цэрквам, якія ў Азіі: Багадаць вам і Мір ад Таго, Каторы ёсьць і Каторы быў, і Каторы ідзе, і ад сямі духаў, якія ёсьць перад Пасадам Ягоным,

і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями. Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів.

і ад Ісуса Хрыста, Сьведкі вернага, Першароднага зь мёртвых і Валадара каралёў зямлі. Яму, палюбіўшаму нас і абмыўшаму нас ад грахоў нашых Крывёю Сваёй,

Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.

і зрабіў нас каралямі і сьвятарамі Богу і Бацьку Свайму: Яму слава і валадарства на векі вякоў. Амін.

Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його.[2] Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.

Вось, (Ён) ідзе ў аблоках, і ўгледзіць Яго кожнае вока, і тыя, што пракалолі Яго; і загалосяць перад Ім усе плямёны зямлі. Так, амін!

«Я — Альфа і Омеґа,[3] — говорить Господь Бог, — Той, Хто є, був і має прийти. Я — Всемогутній».

Я ёсьць Альфа і Омэга, Пачатак і Канец, — кажа Госпад, — Які ёсьць і Які быў і Які прыходзе, Уседзяржыцель.

Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа.

Я, Яан, і брат ваш, і супольнік у горы, і ў Валадарстве, і ў цярпеньні Ісуса Хрыста, быў на востраве, называным Па́тмас, за Слова Бога і за сьведчаньне Ісуса Хрыста.

В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли.

Я быў у духу ў дзень Госпадаў, і пачуў ззаду сябе голас гучны, як бы трубы,

І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіятира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».

які сказаў: «Я ёсьць Альфа і Омэга, Першы і Апошні; і што ты бачыш, запішы ў скрутак і пашлі цэрквам, якія ў Азіі: у Эхвес, і ў Сьмірну, і ў Пэргам, і ў Тыатыры, і ў Сарды, і ў Хвілядэльхву, і ў Ляодыку».

Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників.

І я павярнуўся, каб убачыць Таго, Чый голас сказаў мне; і, павярнуўшыся, убачыў сем сьветачаў залатых,

Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз.

а пасярод сямёх сьветачаў — падобнага да Сына Чалавечага, апранутага ў падзір і падпераза́нага вакол грудзёў поясам залатым.

Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню.

А Галава і валасы Ягоныя белыя, як белая воўна, як сьнег; і Вочы Ягоныя, як полымя агню;

Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад.

і Ногі Ягоныя падобныя да халкаліва́ну, быццам у печы распа́леныя; і голас Ягоны, як шум водаў многіх.

Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.

І меў (Ён) у правай Руцэ Сваёй сем зор, і з Вуснаў Ягоных выходзіў (вялікі) меч двусечны востры; і Аблічча Ягонае, як сонца, што сьвеціць у сіле сваёй.

Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я — Перший і Останній.

І калі я ўбачыў Яго, (я) упаў да Ягоных Ног, як мёртвы. І Ён паклаў на мяне Сваю правую Руку́, кажучы мне: Ня бойся; Я ёсьць Першы і Апошні,

Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих.[4]

і Жывы, і быў мёртвы; і вось, Я жывы на вечныя вякі, амін. І маю ключы пекла і сьмерці.

Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде.

Напішы, што (ты) убачыў, і што ёсьць, і што мае стацца пасьля гэтага.

Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок — це Ангели семи церков, а сім світильників — це сім церков».

Тайна сямі зор, якія ты ўбачыў у правай (Руцэ) Маёй, і сямі сьветачаў залатых: сем зор ёсьць ангелы сямёх цэркваў, а сем сьветачаў, якія ты ўбачыў, ёсьць сем цэркваў.

« 13 глава 2 глава »