Об’явлення 1 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Сучасний переклад → Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла

Одкровення [1] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела.

Аб’яўленне Езуса Хрыста, якое даў Яму Бог, каб паказаць слугам сваім, што неўзабаве павінна адбыцца. Ён паказаў гэта, паслаўшы свайго анёла да слугі свайго Яна,

Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа.

які засведчыў пра Божае слова і сведчанне Езуса Хрыста, і пра ўсё, што бачыў.

Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький. Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його,

Шчаслівы, хто чытае, і тыя, хто слухае словы прароцтва і захоўвае напісанае ў ім, бо час блізкі.

Ян — сямі Касцёлам у Азіі: ласка вам і спакой ад таго, які ёсць, і быў, і прыходзіць, і ад сямі Духаў, што перад Ягоным тронам,

і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями. Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів.

і ад Езуса Хрыста, вернага сведкі, першароднага сярод памерлых і Уладара зямных каралёў. Таму, хто любіць нас і хто праз сваю кроў вызваліў нас ад нашых грахоў

Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.

і ўчыніў нас валадарствам і святарамі для Бога і Айца свайго, Яму хвала і моц на векі вечныя. Амэн.

Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його.[2] Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.

Вось Ён прыходзіць з аблокамі, і кожнае вока ўбачыць Яго і ўсе тыя, хто працяў Яго. І будуць аплакваць Яго ўсе пакаленні зямлі. Так, амэн.

«Я — Альфа і Омеґа,[3] — говорить Господь Бог, — Той, Хто є, був і має прийти. Я — Всемогутній».

Я — Альфа і Амега, — кажа Пан Бог, — які ёсць, які быў і які прыходзіць, Усемагутны.

Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа.

Я, Ян, брат ваш і саўдзельнік ва ўціску, у валадарстве і вытрываласці ў Езусе, быў на востраве, званым Патмас, дзеля слова Божага і дзеля сведчання пра Езуса.

В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли.

Я напоўніўся Духам у дзень Пана і пачуў за сабою гучны голас, быццам трубы,

І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіятира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».

які казаў: «Што бачыш, запішы ў кнізе і пашлі сямі Касцёлам: у Эфес, Смірну, Пергам, Тыятыру, Сарды, Філадэльфію і Лаадыкею».

Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників.

Я абярнуўся, каб паглядзець, чый голас прамаўляў да мяне. Калі абярнуўся, убачыў сем залатых свечнікаў,

Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз.

а пасярод свечнікаў кагосьці падобнага да Сына Чалавечага, апранутага ў доўгія шаты і падпяразанага на грудзях залатым пасам.

Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню.

А Яго галава і валасы былі белыя, быццам белая воўна, быццам снег, а вочы Ягоныя былі як полымя агню.

Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад.

Ногі ж Ягоныя былі падобныя да бронзы, нібы распаленай у печы, а голас Яго — як шум вялікай вады.

Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.

У сваёй правай руцэ меў Ён сем зорак, а з Яго вуснаў выходзіў востры двухбаковы меч, і твар Яго быў як сонца, што свеціць у сваёй моцы.

Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я — Перший і Останній.

Калі я ўбачыў Яго, упаў да ног Ягоных, нібы мёртвы. Ён паклаў на мяне правіцу сваю, кажучы: «Не бойся! Я — Першы і Апошні,

Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих.[4]

і жывы; і быў мёртвы, і вось жывы на векі вечныя; і маю ключы смерці і адхлані.

Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде.

Таму напішы тое, што ты ўбачыў, і што ёсць, і што павінна стацца пасля гэтага.

Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок — це Ангели семи церков, а сім світильників — це сім церков».

Што да таямніцы сямі зорак, якія ты бачыў у Маёй правіцы, і сямі залатых свечнікаў, то сем залатых зорак — гэта анёлы сямі Касцёлаў, а сем свечнікаў — гэта сем Касцёлаў.

« 13 глава 2 глава »