1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Переклад Огієнка

1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

Як сказано у Святому Писанні: «Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

« 16 глава 2 глава »