3 Івана 1 глава

Третє соборне послання св. апостола Івана
Сучасний переклад → Переклад Огієнка

Від старця [1] до мого улюбленого друга Ґая, якого я насправді люблю.

Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.

Любий друже! Я молюся, щоб ти процвітав в усьому, і щоб був здоровий, бо вже я знаю, що ти духовно процвітаєш.

Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.

Зрадів я безмежно, коли брати наші прийшли й засвідчили відданість твою правді.[2] Вони розповіли, як неухильно йдеш ти дорогою правди.

Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.

І немає для мене більшої радості, ніж чути, що діти мої йдуть дорогою правди.

Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.

Мій любий друже! Ти чиниш правильно, коли робиш усе можливе для віруючих братів наших, хоча для тебе вони незнайомі.

Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —

Про любов твою вони засвідчили перед церквою. Ти добре зробиш, якщо допоможеш їм продовжити їхню мандрівку, і роби це так, як би то було Богу до вподоби.

вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,

Бо пішли вони служити Христу, не приймаючи ніякої допомоги від невіруючих.

бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.

Тож ми маємо підтримувати таких людей, щоб стати причетними до служіння істині.

Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.

Я написав листа до церкви, але Діотреф, який прагне бути главою її, не приділив йому ніякої уваги.

Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.

Тож коли я прийду, то матиму розмову з ним про те, що він робить. Він брехливо обмовляв нас, але й цього йому замало. Крім того, він не виявляє гостинності до віруючих братів наших, а тим, хто хоче їх прийняти, він заважає, і виганяє їх з церкви!

Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.

Любий друже! Не наслідуй того, що зле, а наслідуй добре. Той, хто робить добро, належить Богу, а хто чинить зло, Бога не знає.

Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.

Про Димитрія всі згадують добре, і то правда. Ми також свідчимо про нього, і ти знаєш, що свідчення наше — правдиве.

Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

У мене є багато про що написати тобі, але не хочу довіряти чорнилу та перу.

Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,

Натомість, я сподіваюся побачити тебе незабаром і поговорити віч-на-віч.

але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст.

Мир тобі! Друзі тут вітають тебе. Будь ласка, привітай пойменно кожного з друзів.

Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.

« 1 глава 1 глава »