Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Сучасний переклад → Переклад Огієнка

Вітання від Павла, в’язня заради Ісуса Христа, і Тимофія, брата нашого, Филимонові, дорогому другові нашому і соратнику.

Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

Також Апфії, сестрі нашій, та Архипові, сподвижнику нашому, і церкві, яка зустрічається в домі твоєму.

і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Я завжди дякую Богові, згадуючи тебе в своїх молитвах,

Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

бо я чую про твою віру в Господа Ісуса і любов до всіх святих людей Божих.

Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

Я молюся, щоб віра, яку ти поділяєш з нами, привела тебе до розуміння всього того доброго,[1] що ми маємо в Христі.

щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

Брате мій, твоя любов і допомога людям Божим були їм великим надхненням, а для мене — радістю і втіхою.

Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

Отже, як брат твій у Христі [2] я можу наважитися вказати тобі, що мусиш робити.

Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

Але ж я не наказую, а закликаю тебе в ім’я любові. Благаю тебе я, Павло, старий чоловік, а зараз ще й в’язень в ім’я Ісуса Христа.

але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

Я прошу тебе заради сина свого, Онисима, батьком якого я став у в’язниці.

Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.

Колись він був непотрібний тобі, та зараз він став корисний [3] не лише тобі, а й мені.

Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

Я посилаю його назад до тебе, але ж мені так важко це робити, ніби я віддаю тобі власне серце.

Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

Мені б хотілося затримати його тут зі мною, щоб він послужив мені замість тебе, поки я у в’язниці за Добру Звістку.

Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі.

та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе,

Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

вже не як раба, але вище за раба — як свого улюбленого брата. Я дуже люблю його, але ти полюбиш його ще дужче, і не просто як людину, а й як брата в Господі.

і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

Якщо ти вважаєш мене другом своїм, то прийми Онисима, як ти прийняв би мене.

Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

А якщо він чимось скривдив тебе або заборгував щось, то зарахуй це мені.

Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

Я, Павло, пишу це власноручно: я поверну тобі цей борг, не кажучи вже про те, що ти зобов’язаний мені своїм життям.

Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

Тож, будь ласка, як справжній учень Господній і брат мій у Христі, задовольни прохання моє.[4] Зробивши це, ти підбадьориш і підтримаєш серце моє.

Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

Я пишу тобі, маючи впевненість, що ти послухаєшся, і знаю, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу.

Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

Також приготуй, будь ласка, помешкання для мене, бо маю надію, що молитвами вашими повернуся до вас безпечно.

А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

Епафрас, мій товариш по ув’язненню в ім’я Христа Ісуса, вітає тебе.

Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

Вітають також Марко, Аристарх, Лука і Димас, соратники мої.

Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з духом вашим.

Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.

« 3 глава 1 глава »