1 да Карынцянаў 1 глава

Першы ліст да Карынцянаў
Пераклад Чарняўскага 2017 → Переклад Огієнка

Паўла, з волі Божай пакліканы Апостал Ісуса Хрыста, ды брат Састэн

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

Божай царкве, што ў Карынце, асвечаным у Ісусе Хрысце ды пакліканым святым разам з усімі, што прызываюць імя Госпада нашага Ісуса Хрыста ў кожным месцы, у іх ды ў нас:

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Дзякую заўсёды за вас Богу майму, за ласку Божую, дадзенаю вам у Хрысце Ісусе,

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

бо ў Ім вы ва ўсім сталіся багатымі, усякім словам і ўсякім веданнем,

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

бо сведчанне Хрыстова ўмацавалася ў вас,

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

так што не маеце ніякай нястачы ласкі ў чаканні аб’яўлення Госпада нашага Ісуса Хрыста,

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

Які і ўмацуе вас да канца, каб былі без заганы ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

Верны Бог, Якім вы пакліканы да супольнасці з Сынам Яго Ісусам Хрыстом, Госпадам нашым.

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Браты, у імя Госпада нашага Ісуса Хрыста малю вас, каб усе вы гаварылі адно і каб не было сярод вас падзелаў, каб вы былі дасканалымі, аднаго духа і аднае думкі.

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Бо тыя, што ў Хлоі, паведамілі мне пра вас, браты мае, што здараюцца між вамі спрэчкі.

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

Я кажу тое, што кожны ў вас кажа: «Я Паўлаў», «Я Апалосаў», «Я Кіфаў», «А я Хрыстоў».

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Ці ж Хрыстос падзяліўся? Ці ж Паўла быў за вас укрыжаваны? Ці ў імя Паўлы вы ахрышчаны?

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

Дзякую Богу, што, апрача Крыспа і Гая, я нікога з вас не ахрысціў,

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

каб ніхто не казаў, што я хрысціў у маё імя.

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

Праўда, ахрысціў я таксама дом Сцяпана. А больш не ведаю, ці ахрысціў яшчэ каго.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Бо не паслаў мяне Хрыстос хрысціць, але несці добрую вестку; не ў мудрасці слова, каб не адмяніць крыжа Хрыстова.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Бо слова крыжа для тых, што ідуць у пагібель, ёсць вар’яцтва, а тым, што ідуць у збаўленне, — сіла Божая.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

Бо напісана: «Загублю мудрасць мудрых і кемлівасць разумных знішчу».

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

Дзе мудрэц? Дзе кніжнік? Дзе даследчык гэтага веку? Ці не зрабіў Бог мудрасць гэтага свету дурнотай?

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

Калі ж свет мудрасцю не пазнаў Бога ў мудрасці Божай, дык спадабалася Богу праз вар’яцтва прапаведніцтва збавіць веруючых.

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

Бо юдэі дамагаюцца знакаў, і грэкі шукаюць мудрасці;

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

а мы прапаведуем Хрыста ўкрыжаванага, Які для юдэяў — згаршэнне, а для паганаў — вар’яцтва,

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

для тых жа, што пакліканы, ці з юдэяў, ці з грэкаў, Хрыстос — моц Божая ды мудрасць Божая.

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

Бо тое, што неразумнае ў Бога, мудрэйшае за людзей, а што кволае ў Бога — мацнейшае за людзей.

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

Дык вы, браты, паглядзіце на ваша пакліканне, што няшмат з вас мудрых паводле цела, нямнога магутных, няшмат высакародных;

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

але Бог выбраў неразумнае свету, каб пасароміць мудрых, і кволае свету, каб пасароміць магутных,

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

і невысакароднае свету, і пагарджанае выбраў Бог, і тое, што нікчэмнае, каб знішчыць тое, што нечым ёсць,

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

каб ніводнае цела не выхвалялася перад Богам.

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

Дзякуючы Яму і вы ёсць у Хрысце Ісусе, Які ад Бога стаўся для нас мудрасцю, справядлівасцю, пасвячэннем і адкупленнем,

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

каб было, як напісана: «Хто хваліцца, хай Госпадам хваліцца».

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

« 16 глава 2 глава »