Песня з Песняў 1 глава

Песня з Песняў Саламонава
Пераклад Чарняўскага 2017 → Переклад Огієнка

Песня з песняў Саламона. «Хай ён пацалуе мяне пацалункам вуснаў сваіх!» «Бо каханне тваё лепшае за віно;

Соломонова Пісня над піснями.

за водар тваіх найлепшых алейкаў. Алеек разліты — імя тваё; таму любяць цябе дзяўчаты».

„Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!

«Прываблівай мяне за сабой! Пабяжым! Увядзі мяне, валадар, у пакоі свае»; «Радавацца і цешыцца будзем табою, помніць больш пра каханне тваё, чым пра віно; заслужана кахаюць цябе!»

На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

«Чарнявая я, але зграбная, дочкі Ерузаліма, як палаткі Кедара, як заслоны Саламона.

Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!

Не глядзіце, што я смуглявая, бо апаліла мяне сонца. Сыны маці маёй разгневаліся на мяне, даручылі мне пільнаваць вінаграднік, а я свайго вінаградніку не ўпільнавала.

Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!

О ты, якога любіць душа мая, пакажы, дзе ты пасеш, дзе адпачываеш апоўдні, каб не блукаць мне між статкаў таварышаў тваіх».

Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“

«Калі не ведаеш, о найпрыгажэйшая сярод жанчын, то выйдзі і ідзі па слядах статка, ды пасві казлянят сваіх каля палатак пастухоў.

„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“

Я ўпадобніў цябе, сяброўка мая, да жарабіцы ў калясніцы фараона.

„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.

Гожыя шчокі твае пад завушніцамі, шыя твая — у каралях.

„Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!

Мы зробім табе залатыя завушніцы са срэбранымі ўкрапінамі».

Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!

«Пакуль валадар быў за сталом сваім, нард мой разліваў водар свой.

Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“

Улюбёны мой для мяне — пучок кіпера, што ляжыць на грудзях маіх.

„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.

Улюбёны мой для мяне — быццам гронка кіпровая у вінаградніках Эн-Гадзі».

Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!

«О, якая прыгожая ты, сяброўка мая, о, якая ты прыгожая: вочы твае галубіныя».

Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!

«О, які прыгожы ты, улюбёны мой, о, які прывабны! Ложак наш у кветках,

„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“

бэлькі дамоў нашых кедравыя, столь наша — з кіпарысу».

„Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!

« 12 глава 2 глава »