1-ы Карынфянаў 1 глава

Першы ліст да Карынфянаў Апостала Паўла
Пераклад Анатоля Клышкi → Переклад Огієнка

Павел, з волі Божай пакліканы Апостал Хрыста Ісуса, і Сасфен, брат,

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

— Божай царкве, якая знаходзіцца ў Карынфе, асвечаным у Хрысце Ісусе, пакліканым святым, з усімі, хто заклікае ў кожным месцы імя нашага Госпада Ісуса Хрыста, у іх і ў нас:

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

ласка вам і мір ад Бога, нашага Бацькі, і Госпада Ісуса Хрыста.

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Дзякую заўсёды майму Богу за вас, за ласку Божую, дадзеную вам у Хрысце Ісусе,

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

бо вы ўсім узбагаціліся ў Ім — усялякім словам і ўсялякім веданнем,

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

таму што сведчанне Хрыстова ўмацавалася ў вас,

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

так што вы не маеце нястачы ні ў якім дары, чакаючы адкрыцця нашага Госпада Ісуса Хрыста;

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

Які і ўмацуе вас да канца, каб вам быць беззаганнымі ў дзень нашага Госпада Ісуса [Хрыста].

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

Верны Бог, Якім вы былі пакліканы ў супольнасць Яго Сына Ісуса Хрыста, нашага Госпада.

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Малю ж вас, браты, і мем нашага Госпада Ісуса Хрыста, каб вы ўсе казалі адно, і не было між вамі падзелу, а былі паяднаныя ў адным і тым жа разуменні, і ў тых жа думках.

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Бо ад тых, хто з дома Хлоі, мне стала вядома пра вас, браты, што між вамі ёсць спрэчкі.

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

А кажу я гэта, бо кожны з вас кажа: «Я — Паўлаў». — «А я — Апалосаў». — «А я — Кіфаў». — «А я — Хрыстоў».

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Ці ж падзяліўся Хрыстос? Хіба Павел быў укрыжаваны за вас? Ці ў імя Паўла вы хрысціліся?

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

Дзякую [Богу], што я нікога з вас не хрысціў, акрамя Крыспа і Гаія,

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

каб не сказаў хто, што ў маё імя вы былі хрышчаны.

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

Хрысціў жа я і Стэфанаў дом, больш не ведаю, ці хрысціў я каго іншага.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Бо Хрыстос паслаў мяне не хрысціць, а дабравесціць, не ў мудрасці слова, каб не спустошыць крыжа Хрыстовага.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Бо слова пра крыж для пагібельных — дурнота, а для нас, што ратуемся, — сіла Божая.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

Бо напісана: «Знішчу мудрасць мудрых, і розум разумных адкіну».

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

Дзе мудрэц? Дзе кніжнік? Дзе спрачальнік гэтага веку? Ці не зрабіў Бог неразумнаю мудрасць [гэтага] свету?

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

Бо калі свет сваёю мудрасцю не пазнаў Бога ў мудрасці Божай, — то Богу даспадобы было праз неразумнасць прапаведзі выратаваць тых, хто веруе;

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

бо і іудзеі дамагаюцца знакаў, і эліны шукаюць мудрасці,

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, — для іудзеяў непрыстойнасць, а для язычнікаў1 — дурнота,

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

для саміх жа пакліканых, і іудзеяў, і элінаў — Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасць,

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

таму што нямудрае Божае мудрэйшае за людзей, і слабое Божае мацнейшае за людзей.

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

Бо паглядзіце, браты, на ваша пакліканне, што няшмат мудрых паводле цела2, няшмат моцных, няшмат высакародных;

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

але Бог выбраў неразумнае свету, каб пасароміць мудрых, і слабое свету выбраў Бог, каб пасароміць моцнае,

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

і бязроднае свету і пагарджанае выбраў Бог, тое, чаго няма, каб знішчыць тое, што ёсць,

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

каб ніякае цела не выхвалялася перад Богам.

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

Але ад Яго вы ў Хрысце Ісусе, Які стаў мудрасцю нам ад Бога: і праведнасцю, і асвячэннем, і адкупленнем,

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

каб, як напісана: «Той, хто хваліцца, няхай хваліцца Госпадам».

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

Примечания:

Пераклад Анатоля Клышкi

23 1: У некат. рукап.: элінаў.

26 2: Г. зн. паводле людской ацэнкі.

« 16 глава 2 глава »