1 да Карынцянаў 1 глава

Першае пасланне да Карынцянаў
Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла → Українська Біблія. Турконяк

Павел, воляй Божай пакліканы быць апосталам Езуса Хрыста, і брат Састэн

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

да Касцёла Божага ў Карынце, да асвячаных у Хрысце Езусе, пакліканых да святасці разам з усімі, хто ў кожным месцы заклікае імя Пана нашага Езуса Хрыста, іхняга і нашага.

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

Ласка вам і спакой ад Бога, Айца нашага, і Пана Езуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Заўсёды дзякую Богу майму за вас дзеля ласкі Божай, дадзенай вам у Хрысце Езусе.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Бо ў Ім вы ўзбагаціліся ўсім, усялякім словам і ўсялякім пазнаннем.

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

Хрыстовае сведчанне так умацавалася ў вас,

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

што вы не маеце нястачы ні ў якім дары, чакаючы аб’яўлення Пана нашага Езуса Хрыста.

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

Ён таксама ўмацуе вас да канца, каб вы былі бязвіннымі ў дзень Пана нашага Езуса Хрыста.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны ёсць Бог, які паклікаў вас да еднасці з Ягоным Сынам, Езусам Хрыстом, Панам нашым.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Заклікаю вас, браты, дзеля імя нашага Пана Езуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно і тое ж і каб не было паміж вамі расколу, але каб мелі еднасць у думках і пазнанні.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Бо ад людзей Хлоі я даведаўся, браты мае, што ўзнікаюць паміж вамі спрэчкі.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Я ж паўтараю тое, што кожны з вас кажа: «Я — Паўла», «Я — Апалоса», «Я — Кефаса», «А я — Хрыста».

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Хіба падзяліўся Хрыстус? Хіба Павел быў укрыжаваны за вас, або ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаныя?

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысціў, апрача Крыспа і Гая,

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

каб не сказаў хто, што ў маё імя быў ахрышчаны.

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

Ахрысціў я таксама дом Стэфана, а ці ахрысціў яшчэ каго, не ведаю.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Хрыстус паслаў мяне не хрысціць, але абвяшчаць Евангелле, і не мудрасцю слова, каб не зрабіць марным Хрыстовага крыжа.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Для тых, хто гіне, слова аб крыжы — гэта глупства, але для нас, якія збаўляемся, — гэта моц Божая.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Бо напісана: «Я знішчу мудрасць мудрацоў і адкіну розум разумных».

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Дзе мудрэц? Дзе кніжнік? Дзе даследчык гэтага веку? Ці не ператварыў Бог мудрасць свету ў глупства?

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Паколькі свет сваёю мудрасцю не пазнаў Бога ў мудрасці Божай, спадабалася Богу праз глупства прапаведавання збавіць веруючых.

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Юдэі патрабуюць знакаў, а грэкі шукаюць мудрасці.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Мы ж абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, які для юдэяў — згаршэнне, для язычнікаў — глупства,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

а для тых, хто пакліканы, юдэяў і грэкаў, Ён — Хрыстус, Божая моц і Божая мудрасць.

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

Бо неразумнае ў Бога разумнейшае за людзей, а слабое ў Бога мацнейшае за людзей.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Паглядзіце, браты, на пакліканне вашае. Няшмат сярод вас мудрых паводле цела, няшмат моцных, няшмат шляхетнага паходжання.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Але Бог выбраў неразумнае свету, каб асароміць мудрых, і слабое свету выбраў Бог, каб асароміць моцных;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

і бязроднае свету, і пагарджанае, і тое, чаго няма, выбраў Бог, каб знішчыць існае,

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

каб ніякае цела не выхвалялася перад Богам.

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

Праз Яго і вы існуеце ў Хрысце Езусе, які стаў для нас мудрасцю ад Бога і справядлівасцю, і асвячэннем, і адкупленнем,

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

каб было, як напісана: «Хто хваліцца, няхай хваліцца ў Пану».

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

« 16 глава 2 глава »