1 да Карыньцянаў 1 глава

Першае Пасланьне Паўлы да Карыньцянаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Українська Біблія. Турконяк

Паўла, воляй Божай пакліканы Апостал Ісуса Хрыста, і Состэн, брат, —

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

царкве́ Божай, што ў Карыньце, асьвячоным у Хрысьце́ Ісусе, пакліканым сьвятым з усімі, што́ прызываюць імя Госпада нашага Ісуса Хрыста ў-ва ўсякім ме́сцы, у іх і ў нас:

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

ласка вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Заўсёды дзякую Богу майму за вас з прычыны ласкі Божае, да́нае вам у Хрысьце́ Ісусе,

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

бо ўсім абагаціліся вы ў Ім, усякім словам і ўсякаю ве́даю, —

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

бо сьве́дчаньне Хрыстовае ўмацавалася ў вас, —

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

дзеля чаго вы ня маеце нястачы ні ў якім дары, ждучы адкрыцьця Госпада нашага Ісуса Хрыста,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

Які і ўгрунтуе вас да канца, каб быць вам бязьвіннымі ў дзе́нь Госпада нашага Ісуса Хрыста.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Ве́рны Бог, якім вы пакліканы ў лучнасьць Сына Яго, Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Малю вас, браты, іменем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе́ вы гаварылі адно, і ня было-б між вамі падзе́лаў, але каб вы злучаны былі ў адным розуме і ў аднэй думцы.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Бо ад Хлоіных сталася мне́ ве́дама аб вас, браты мае́, што між вамі есьць спрэчкі.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Кажу-ж аб тым, што кожны ў вас кажа: я — Паўлавы, я — Апалёсавы, я — Кіфавы, а я — Хрыстовы.

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Ці-ж разьдзяліўся Хрыстос? Ці-ж Паўла раскрыжаваўся за вас? Ці ў імя Паўлава вы ахрысьціліся?

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысьціў, апрача Крыспа і Гайя,

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у маё імя.

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

Ахрысьціў я таксама Сьцяпанавы дом, а ці ахрысьціў яшчэ каго, ня ве́даю.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Бо і Хрыстос паслаў мяне́ не хрысьціць, а абвяшчаць Эвангельле; не ў прамудрасьці-ж слова, каб не панізіць крыжа Хрыстовага;

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

бо слова, што аб крыжу, для пагібаючых ёсьць вар’яцтва, а для нас, якія спасаюцца, — сіла Божая.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Бо напісана: загублю мудрасьць мудрацоў, і розум разумных адкіну (Ісая 29:14).

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Гдзе́ мудрэц? гдзе́ кніжнік? гдзе́ дасьледчык гэтага ве́ку? Ці не ператварыў Бог мудрасьць сьве́ту гэтага ў вар’яцтва? (Ісая 33:18.)

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Бо, калі сьве́т свае́ю мудрасьцяй не пазнаў Бога ў прамудрасьці Божай, дык угодна было Богу праз дурасьць пропаведзі збавіць ве́руючых.

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Бо і Юдэі трэбуюць цудаў, і Грэкі шукаюць мудрасьці;

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў спакусу, а для Грэкаў дурасьць,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

для самых жа пакліканых, і Юдэяў, і Грэкаў, — Хрыста, Божую сілу і Божую прамудрасьць;

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

бо дурное Божае мудрэйшае за людзе́й, і слабое Божае дужэйшае за людзе́й.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Бо паглядзе́це, браты, на пакліканьне вашае: ня многа мудрых паводле це́ла, ня многа дужых, ня многа дабрародных;

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

але Бог выбраў дурноту сьве́ту, каб асароміць мудрых, і бяссільнае сьве́ту выбраў Бог, каб асароміць дужо́е;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

і бязроднае сьве́ту, і пагарджанае і няістотнае выбраў Бог, каб зьнішчыць істотнае,

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

дзеля таго, каб ніводнае це́ла не хвалілася перад Ім.

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

З Яго і вы ў Хрысьце́ Ісусе, які стаўся для нас прамудрасьцяй ад Бога, і праведнасьцяй, і асьвячэньнем, і адкупле́ньнем,

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

каб было, як напісана: хто хваліцца, хваліся ў Госпадзе (Ерамія 9:24).

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

« 16 глава 2 глава »