2 да Цімахвея 1 глава

Другое Пасланьне Паўлы да Цімахвея
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Українська Біблія. Турконяк

Паўла, воляй Божай Апостал Ісуса Хрыста, водле абяцаньня жыцьця, што ў Хрысьце́ Ісусе, —

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —

Цімахве́ю, умілаванаму сыну: ласка, міласьць, мір ад Бога Айца і Хрыста Ісуса, Госпада нашага.

до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.

Дзякую Богу, Якому служу ад прабацькоў з чыстым сумле́ньнем, што безперастанку ўспамінаю аб табе́ ў малітвах маіх уначы і ўдзе́нь,

Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,

жадаючы бачыць цябе́, помнячы аб сьлёзах тваіх, каб мне́ напоўніцца радасьцяй,

бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.

успамінаючы некрывадушную ве́ру тваю, якая ране́й жыла ў бабцы тваёй Ляідзе і ў матцы тваёй Яўніцы; дый я пэўны, што і ў табе́.

Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.

Дзеля гэтае прычыны напамінаю табе́, каб падаграваў дар Божы, які ёсьць у табе́ праз узлажэньне рук маіх,

Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.

бо даў нам Бог ня духа страху, але сілы й любві і мудрасьці.

Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.

Дык ня стыдайся сьве́дчаньня Госпада нашага Ісуса Хрыста, ані мяне́, вязьня Яго; але цярпі муку разам з Эвангельлем водле сілы Бога,

Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,

што вы́бавіў нас і паклікаў прызваньнем сьвятым, ня водле ўчынкаў нашых, але водле пастановы Свае́й і ласкі, да́дзенае нам у Хрысьце́ Ісусе перад ве́чнымі часамі,

Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

а цяпе́р вы́яўленае праз зьяўле́ньне Збавіцеля нашага Ісуса Хрыста, што зьнішчыў сьме́рць і асьвяціў жыцьцё і нятле́ннасьць праз Эвангельле,

тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,

для якога я пастаўлены за прапаве́дніка і Апостала ды вучыцеля паганаў.

для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].

З гэтае прычыны я і цярплю гэтае; але не саромлюся, бо ве́даю, у Каго я ўве́раваў, і пэўны, што Ён дуж захаваць залог мой на гэны дзе́нь.

Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.

Дзяржыся прыкладу здаровых слоў, што ты чуў ад мяне́, у ве́ры й любві, што ў Хрысьце́ Ісусе.

За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.

Хавай добры залог Духам Сьвятым, што жыве́ ў нас.

Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.

Ты ве́даеш тое, што адвярнуліся ад мяне́ ўсе́, што ў Азіі, між імі Фігел і Гармаге́н.

Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.

Няхай дасьць Госпад міласьць дому Анісіфара, бо ён часта прымаў мяне́ і ня стыдаўся путаў маіх,

Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.

але як быў у Рыме, з вялікай рупнасьцяй шукаў мяне і знайшоў.

Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.

Няхай дасьць яму Госпад знайсьці міласьць у Госпада ў гэны дзе́нь; а колькі ён служыў мне́ у Эфэсе, ты ле́пей ве́даеш.

Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

« 6 глава 2 глава »