2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Куліша та Пулюя → Українська Біблія. Турконяк

Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, —

Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.

до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.

Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,

Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах,

бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,

бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю.

згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.

Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі.

З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.

Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук.

Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.

Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості.

Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,

Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога,

що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,

Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм,

тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм,

для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.

для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].

З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.

Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня.

Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.

Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас.

Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас.

Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.

Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен.

Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;

Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.

а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.

Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов.

Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.

Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

« 6 глава 2 глава »