2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Куліша та Пулюя → New King James Version

Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,

Paul, an apostle of [a]Jesus Christ by the will of God, according to the promise of life which is in Christ Jesus,

Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.

To Timothy, a beloved son: Grace, mercy, and peace from God the Father and Christ Jesus our Lord.

Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,

I thank God, whom I serve with a pure conscience, as my forefathers did, as without ceasing I remember you in my prayers night and day,

бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,

greatly desiring to see you, being mindful of your tears, that I may be filled with joy,

згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.

when I call to remembrance the [b]genuine faith that is in you, which dwelt first in your grandmother Lois and your mother Eunice, and I am persuaded is in you also.

З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.

Therefore I remind you to stir up the gift of God which is in you through the laying on of my hands.

Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.

For God has not given us a spirit of fear, but of power and of love and of a sound mind.

Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,

Therefore do not be ashamed of the testimony of our Lord, nor of me His prisoner, but share with me in the sufferings for the gospel according to the power of God,

що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,

who has saved us and called us with a holy calling, not according to our works, but according to His own purpose and grace which was given to us in Christ Jesus before time began,

тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм,

but has now been revealed by the appearing of our Savior Jesus Christ, who has abolished death and brought life and immortality to light through the gospel,

для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.

to which I was appointed a preacher, an apostle, and a teacher [c]of the Gentiles.

З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.

For this reason I also suffer these things; nevertheless I am not ashamed, for I know whom I have believed and am persuaded that He is able to keep what I have committed to Him until that Day.

Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

Hold fast the pattern of sound words which you have heard from me, in faith and love which are in Christ Jesus.

Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас.

That good thing which was committed to you, keep by the Holy Spirit who dwells in us.

Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.

This you know, that all those in Asia have turned away from me, among whom are Phygellus and Hermogenes.

Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;

The Lord grant mercy to the household of Onesiphorus, for he often refreshed me, and was not ashamed of my chain;

а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.

but when he arrived in Rome, he sought me out very zealously and found me.

Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.

The Lord grant to him that he may find mercy from the Lord in that Day — and you know very well how many ways he ministered [d]to me at Ephesus.

« 6 глава 2 глава »