2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Куліша та Пулюя → New International Version

Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,

Paul, an apostle of Christ Jesus by the will of God, in keeping with the promise of life that is in Christ Jesus,

Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.

To Timothy, my dear son: Grace, mercy and peace from God the Father and Christ Jesus our Lord.

Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,

I thank God, whom I serve, as my ancestors did, with a clear conscience, as night and day I constantly remember you in my prayers.

бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,

Recalling your tears, I long to see you, so that I may be filled with joy.

згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.

I am reminded of your sincere faith, which first lived in your grandmother Lois and in your mother Eunice and, I am persuaded, now lives in you also.

З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.

For this reason I remind you to fan into flame the gift of God, which is in you through the laying on of my hands.

Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.

For the Spirit God gave us does not make us timid, but gives us power, love and self-discipline.

Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,

So do not be ashamed of the testimony about our Lord or of me his prisoner. Rather, join with me in suffering for the gospel, by the power of God.

що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,

He has saved us and called us to a holy life — not because of anything we have done but because of his own purpose and grace. This grace was given us in Christ Jesus before the beginning of time,

тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм,

but it has now been revealed through the appearing of our Savior, Christ Jesus, who has destroyed death and has brought life and immortality to light through the gospel.

для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.

And of this gospel I was appointed a herald and an apostle and a teacher.

З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.

That is why I am suffering as I am. Yet this is no cause for shame, because I know whom I have believed, and am convinced that he is able to guard what I have entrusted to him until that day.

Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

What you heard from me, keep as the pattern of sound teaching, with faith and love in Christ Jesus.

Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас.

Guard the good deposit that was entrusted to you — guard it with the help of the Holy Spirit who lives in us.

Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.

You know that everyone in the province of Asia has deserted me, including Phygelus and Hermogenes.

Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;

May the Lord show mercy to the household of Onesiphorus, because he often refreshed me and was not ashamed of my chains.

а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.

On the contrary, when he was in Rome, he searched hard for me until he found me.

Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.

May the Lord grant that he will find mercy from the Lord on that day! You know very well in how many ways he helped me in Ephesus.

« 6 глава 2 глава »