1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

павел, зван апостол Иисус Христов волею Божиею, и сосфен брат,

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

Церкви Божией сущей в коринфе, освященным о Христе Иисусе, званным святым, со всеми призывающими имя Господа нашего Иисуса Христа, во всяцем месте, тех же и нашем:

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

Благодарю Бога моего всегда о вас, о благодати Божией данней вам о Христе Иисусе,

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

яко во всем обогатистеся о нем, во всяцем слове и всяцем разуме,

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

якоже свидетелство Христово известися в вас:

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

яко вам не лишитися ни во единем даровании, чающым откровения Господа нашего Иисуса Христа,

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

иже и утвердит вас даже до конца неповинных в день Господа нашего Иисуса Христа.

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Верен Бог, имже звани бысте во общение Сына его Иисуса Христа, Господа нашего.

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Молю же вы, братие, именем Господа нашего Иисуса Христа, да тожде глаголете вси, и да не будут в вас распри, да будете же утверждени в томже разумении и в тойже мысли.

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

Возвестися бо ми о вас, братие моя, (посланным) от хлоиса, яко рвения в вас суть.

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Глаголю же се, яко кийждо вас глаголет: аз убо есмь павлов, аз же аполлосов, аз же кифин, аз же Христов.

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

Еда разделися Христос, еда павел распятся по вас? или во имя павлово крестистеся?

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

Благодарю Бога, яко ни единаго от вас крестих, точию криспа и гаиа,

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

да не кто речет, яко в мое имя крестих.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Крестих же и стефанинов дом: прочее не вем, аще кого иного крестих.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Не посла бо мене Христос крестити, но благовестити, не в премудрости слова, да не испразднится крест Христов.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

Слово бо крестное погибающым убо юродство есть, а спасаемым нам сила Божия есть.

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

Писано бо есть: погублю премудрость премудрых, и разум разумных отвергу.

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

Где премудр? где книжник? где совопросник века сего? Не обуи ли Бог премудрость мира сего?

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

Понеже бо в премудрости Божией не разуме мир премудростию Бога, благоизволил Бог буйстовм проповеди спасти верующих.

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

Понеже и иудее знамения просят, и еллини премудрости ищут:

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

мы же проповедуем Христа распята, иудеем убо соблазн, еллином же безумие,

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

самем же званным иудеем же и еллином Христа, Божию силу и Божию премудрость:

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

зане буее Божие премудрее человек есть, и немощное Божие крепчае человек есть.

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

Видите бо звание ваше, братие, яко не мнози премудри по плоти, не мнози сильни, не мнози благородни:

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

но буяя мира избра Бог, да премудрыя посрамит, и немощная мира избра Бог, да посрамит крепкая:

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

и худородная мира и уничиженная избра Бог, и не сущая, да сущая упразднит,

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

яко да не похвалится всяка плоть пред Богом.

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

Из негоже вы есте о Христе Иисусе, иже бысть нам премудрость от Бога, правда же и освящение и избавление,

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

да, якоже пишется: хваляйся, о Господе да хвалится.

« 16 глава 2 глава »