1 Коринтян 13 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

Аще языки человеческими глаголю и ангелскими, любве же не имам, бых (яко) медь звенящи, или кимвал звяцаяй.

Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

и аще имам пророчество, и вем тайны вся и весь разум, и аще имам всю веру, яко и горы преставляти, любве же не имам, ничтоже есмь.

І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того).

И аще раздам вся имения моя, и аще предам тело мое, во еже сжещи е, любве же не имам, ни кая польза ми есть.

Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

Любы долготерпит, милосердствует, любы не завидит, любы не превозносится, не гордится,

не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

не безчинствует, не ищет своих си, не раздражается, не мыслит зла,

не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

не радуется о неправде, радуется же о истине:

все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

вся любит, всему веру емлет, вся уповает, вся терпит.

Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

Любы николиже отпадает, аще же пророчествия упразднятся, аще ли языцы умолкнут, аще разум испразднится.

Бо від части знаємо і від части пророкуємо.

От части бо разумеваем и от части пророчествуем:

Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.

егда же приидет совершенное, тогда, еже от части, упразднится.

Як був я малолїток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малолїток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.

Егда бех младенец, яко младенец глаголах, яко младенец мудрствовах, яко младенец смышлях: егда же бых муж, отвергох младенческая.

Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадцї, тодї ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тодї ж пізнаю, яко ж і я познаний.

Видим убо ныне якоже зерцалом в гадании, тогда же лицем к лицу: ныне разумею от части, тогда же познаю, якоже и познан бых.

Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.

Ныне же пребывают вера, надежда, любы, три сия: болши же сих любы.