Єзекіїла 1 глава

Книга пророка Єзекіїля
Переклад Куліша та Пулюя → New Living Translation

Сталось у трийцятому роцї, у четвертому місяцї, на пятий день місяця, як був я між полонянами над Ховар-річкою, одверзлись небеса, й я побачив видива Божі.

On July 31a of my thirtieth year,b while I was with the Judean exiles beside the Kebar River in Babylon, the heavens were opened and I saw visions of God.

На пятий день місяця — се був пятий рік після того, як одведено царя Йоакима в неволю —

This happened during the fifth year of King Jehoiachin’s captivity.

Надійшло слово Господнє до Езекиїла Вузієнка, сьвященника, в Халдейській землї, при Ховар-річцї, й зійшла на його сила Господня.

(The LORD gave this message to Ezekiel son of Buzi, a priest, beside the Kebar River in the land of the Babylonians,c and he felt the hand of the LORD take hold of him.)

Бачив же я — схопився завірухою вітер від півночі, знялась величезна хмара й клубом огонь, та проміннє навкруги його, а з середини його, наче блискуча мідь ув огнї,

As I looked, I saw a great storm coming from the north, driving before it a huge cloud that flashed with lightning and shone with brilliant light. There was fire inside the cloud, and in the middle of the fire glowed something like gleaming amber.d

А з него показалась подобина чотирьох зьвірят; вид же їх був такий: образ їх був чоловічий.

From the center of the cloud came four living beings that looked human,

І в кожного було чотирі обличчя, і в кожного — четверо крил.

except that each had four faces and four wings.

А ноги в їх були прості, а ступнї в їх були, як у телця, й бризькали вони іскрами, як розпалена мідь бризькає.

Their legs were straight, and their feet had hooves like those of a calf and shone like burnished bronze.

А під крильми в їх із чотирьох боків були людські руки; й обличчя у них і крила в них — у всїх чотирьох.

Under each of their four wings I could see human hands. So each of the four beings had four faces and four wings.

А крильми торкались вони одно до одного; обличчя й крила в їх не повертались, як ійшли вони: кожне простувало перед себе.

The wings of each living being touched the wings of the beings beside it. Each one moved straight forward in any direction without turning around.

Подоба обличь їх: — зпереду було лице людське, правобіч — лице левине, лївобіч — лице бичаче в усїх чотирьох, понад тими — лице орлове в усїх чотирьох;

Each had a human face in the front, the face of a lion on the right side, the face of an ox on the left side, and the face of an eagle at the back.

І лиця їх і крила їх угорі були роздїлені, та в кожного по двоє крил сходилось одно з одним, а двоє вкривали тїло їм.

Each had two pairs of outstretched wings — one pair stretched out to touch the wings of the living beings on either side of it, and the other pair covered its body.

І йшли вони, кожен у сторону перед себе; куди поривав їх дух, туди й ійшли вони; йдучи ж, не повертались.

They went in whatever direction the spirit chose, and they moved straight forward in any direction without turning around.

А вид тих животин був, наче жар огняний, як смолоскипи; огонь ходив між тими животинами сюди й туди, й блищав огонь вельми ясно, й вилїтали з огню блискавки.

The living beings looked like bright coals of fire or brilliant torches, and lightning seemed to flash back and forth among them.

І ввихаллись животини сюди й туди, наче блискавиця мигає.

And the living beings darted to and fro like flashes of lightning.

І придивлявся я тим животинам, аж ось — на землї коло тих животин по одному колесу перед чотирьома лицями їх.

As I looked at these beings, I saw four wheels touching the ground beside them, one wheel belonging to each.

І були колеса видом і роботою, наче блискучий хризолит, і всї четверо були однаковісїнькі, а по вигляду їх і по спорудї здавалось, неначе одно колесо було в другому колесї.

The wheels sparkled as if made of beryl. All four wheels looked alike and were made the same; each wheel had a second wheel turning crosswise within it.

А йдучи, йшли вони на чотирі боки; не звертали на бік, ідучи.

The beings could move in any of the four directions they faced, without turning as they moved.

Обіддє ж їх — високе й страшне, й було повно очок в обіддї навкруги в усїх чотирьох.

The rims of the four wheels were tall and frightening, and they were covered with eyes all around.

І як ійшли животини, так ійшли й колеса коло їх, а як вони здіймались угору від землї, здіймались і колеса.

When the living beings moved, the wheels moved with them. When they flew upward, the wheels went up, too.

Куди хотїв ійти дух, туди йшли й вони, й здіймались колеса заразом із ними; дух бо тих животин був у колесах.

The spirit of the living beings was in the wheels. So wherever the spirit went, the wheels and the living beings also went.

Коли ті йшли, так ійшли й колеса, а як ті стояли, то стояли й вони, як же ті здіймались від землї, здіймались і колеса заразом із ними; бо дух животин був у колесах.

When the beings moved, the wheels moved. When the beings stopped, the wheels stopped. When the beings flew upward, the wheels rose up, for the spirit of the living beings was in the wheels.

А над головами в животин була подобина твердинї, блискуча, як подобина пречудного кришталю, що понад головами в їх розпростирався.

Spread out above them was a surface like the sky, glittering like crystal.

А під твердинею розпростирались їх крила, просто одно до другого, й в кожної було їх по двоє, що вкривали їм тїло.

Beneath this surface the wings of each living being stretched out to touch the others’ wings, and each had two wings covering its body.

І як вони йшли, чув я шум їх крил, нїби бурханнє великої води, неначе грім Всемогучого, голосний шум, як се гуде в військовому таборі; а коли вони з'упинялись, то крила спускали.

As they flew, their wings sounded to me like waves crashing against the shore or like the voice of the Almightye or like the shouting of a mighty army. When they stopped, they let down their wings.

Бо як давався чути голос з понад твердинї, що була над головами в їх, тодї вони з'упинялись і опускали крила.

As they stood with wings lowered, a voice spoke from beyond the crystal surface above them.

А понад твердинею, що була над головами в їх, була подобина престолу, з вигляду, як би з каменя сафиру, а над подобинею престолу видко було подобину чоловіка, що седить на йому.

Above this surface was something that looked like a throne made of blue lapis lazuli. And on this throne high above was a figure whose appearance resembled a man.

І видїв я наче палаючу мідь, як огняне сяєво в серединї його кругом; від поясницї його й висше, та й від виду поясницї його й низше бачив я, наче огонь, і було проміннє навкруги.

From what appeared to be his waist up, he looked like gleaming amber, flickering like a fire. And from his waist down, he looked like a burning flame, shining with splendor.

Якою буває веселка на облаках в дощовий день, такий вид мало те сяєво навкруги.

All around him was a glowing halo, like a rainbow shining in the clouds on a rainy day. This is what the glory of the LORD looked like to me. When I saw it, I fell face down on the ground, and I heard someone’s voice speaking to me.

« 5 глава 2 глава »