1 Івана 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Сучасний переклад → Слово Жизни

Про те, що було споконвіку, про що ми самі чули, свідками чого ми були, що бачили на власні очі й чого торкалися власними руками, про Слово [1] Життя ми свідчимо.

То, что существовало от начала, то, что мы слышали, что видели своими глазами, за чем мы наблюдали и к чему прикасались, то мы и проповедуем — Слово жизни.

Той, Хто є Життям з’явився нам і ми бачили Його й зараз свідчимо про Нього. Тепер ми сповіщаємо про Вічне Життя, яке було з Отцем, і було явлене нам.

Сама жизнь стала видимой и осязаемой, мы свидетели этого. Мы проповедуем вам о вечной жизни, которая была у Отца и которую увидели и мы.

Ми бачили й чули Його і тепер сповіщаємо про Нього і вам, щоб ви також мали спільність [2] із нами. А наша спільність — з Отцем і Його Сином Ісусом Христом.

Мы говорим вам о том, что сами видели и слышали, чтобы и вы тоже имели общение с нами, подобное нашему общению с Отцом и с Его Сыном Иисусом Христом.

Отож і пишемо ми про це, щоб радість наша [3] була повною!

Об этом мы и пишем для того, чтобы радость наша была полной.

Ось Послання, яке ми почули від Ісуса Христа і сповіщаємо вам: «Бог є Світло, і темряви в Ньому немає зовсім».

И вот та весть, которую мы сами слышали от Него и теперь передаем вам: Бог — это свет, и в Нем нет никакой тьмы.

Якщо ж ми говоримо, що прилучилися до Бога, але й продовжуємо жити в темряві гріха, то обманюємо самі себе й не наслідуємо істини.

Если мы говорим, что живем в общении с Ним, но сами ходим во тьме, то мы лжем и не живем согласно истине.

Але якщо ми живемо в Світлі та праведності, як і Він живе у Світлі, то маємо спільність одне з одним, а кров Ісуса, Сина Божого, очищає нас від усіх гріхів.

Но если мы ходим во свете, как и Он находится во свете, то мы имеем общение друг с другом, и кровь Его Сына Иисуса очищает нас от всякого греха.

Якщо ж ми стверджуємо, що не маємо гріха, то обдурюємо самі себе. Це означає, що немає в нас правди.

Если мы заявляем о том, что мы без греха, то обманываем самих себя, и в нас нет истины.

Якщо ж ми визнаємо свої гріхи, то Всевишній, справедливий і праведний, прощає їх і очищає нас від усієї неправедності.

Если же мы открыто признаем наши грехи, то Он простит их нам и очистит нас от всякой неправедности, потому что Он верен и справедлив.

Якщо ж ми кажемо, що ми не чинили гріха, то робимо з Нього брехуна, і Послання Його — не в наших серцях.[4]

A если мы говорим, что не согрешили, то представляем Бога лжецом, а значит, Его слова нет в нас.

« 3 глава 2 глава »