Левит 17 глава

Господь промовив до Мойсея, кажучи:

 

И сказал Господь Моисею, говоря:

Промов до Аарона, до його синів та до всіх синів Ізраїля і скажи їм: Ось що звелів Господь, мовлячи:

 

объяви Аарону и сынам его и всем сынам Израилевым и скажи им: вот что повелевает Господь:

Якщо якийсь чоловік [1] з ізраїльських синів заріже теля, вівцю чи козу в таборі, чи то заріже їх поза табором,

 

если кто из дома Израилева [или из пришельцев, присоединившихся к вам] заколет тельца или овцу или козу в стане, или если кто заколет вне стана

а не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести їх у всепалення або в [жертву] спасіння Господу, щоб були прийнятні на приємні пахощі, чи заріже їх поза його межами й не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести в дар Господу перед Господнім наметом, — то тому чоловікові буде зараховано кровопролиття; він пролив кров, — тож нехай та душа буде вигублена зі свого народу.

 

и не приведет ко входу скинии собрания, [чтобы принести во всесожжение или в жертву о спасении, угодную Господу, в приятное благоухание, и если кто заколет вне [стана] и ко входу скинии собрания не принесет,] чтобы представить в жертву Господу пред жилищем Господним, то человеку тому вменена будет кровь: он пролил кровь, и истребится человек тот из народа своего;

Це — щоб ізраїльські сини приносили свої жертви, які вони різатимуть у полях, — вони приноситимуть їх Господу до входу в намет свідчення, до священика, і жертвуватимуть їх Господу як жертву спасіння.

 

[это] для того, чтобы приводили сыны Израилевы жертвы свои, которые они заколают на поле, чтобы приводили их пред Господа ко входу скинии собрания, к священнику, и заколали их Господу в жертвы мирные;

А священик нехай виллє кров довкола на жертовник перед Господом, при вході в намет свідчення, і принесе жир на приємні пахощі Господу.

 

и покропит священник кровью на жертвенник Господень у входа скинии собрания и воскурит тук в приятное благоухание Господу,

І хай вони більше не приносять своїх жертв марним ідолам, йдучи слідом за якими, вони чинять розпусту. Це буде вам вічним законом для ваших поколінь.

 

чтоб они впредь не приносили жертв своих идолам, за которыми блудно ходят они. Сие да будет для них постановлением вечным в роды их.

Далі скажеш їм: Кожна людина [2] з ізраїльських синів чи із синів захожих, що проживають серед вас, яка звершуватиме всепалення чи жертву,

 

[Еще] скажи им: если кто из дома Израилева и из пришельцев, которые живут между вами, приносит всесожжение или жертву

і не принесе їх до входу в намет свідчення, щоб звершити їх для Господа, — така людина буде вигублена зі свого народу.

 

и не приведет ко входу скинии собрания, чтобы совершить ее Господу, то истребится человек тот из народа своего.

Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вживатиме в їжу якусь кров, — Я зверну Своє обличчя проти такої душі, що вживає в їжу кров, і вигублю її з-посеред її народу.

 

Если кто из дома Израилева и из пришельцев, которые живут между вами, будет есть какую-нибудь кровь, то обращу лице Мое на душу того, кто будет есть кровь, и истреблю ее из народа ее,

Бо душа кожного тіла — це його кров, — тож Я дав її вам, щоб на жертовнику звершувати викуплення за ваші душі. Бо його кров є викупленням за душу.

 

потому что душа тела в крови, и Я назначил ее вам для жертвенника, чтобы очищать души ваши, ибо кровь сия душу очищает;

Через це Я сказав ізраїльським синам: Жодна душа з-поміж вас хай не вживає в їжу кров, і захожий, який проживає серед вас, також хай не вживає в їжу кров.

 

потому Я и сказал сынам Израилевым: ни одна душа из вас не должна есть крови, и пришлец, живущий между вами, не должен есть крови.

Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вполює дичину, — звіра або птаха, який їсться, — нехай випустить з нього кров і засипле її землею.

 

Если кто из сынов Израилевых и из пришельцев, живущих между вами, на ловле поймает зверя или птицу, которую можно есть, то он должен дать вытечь крови ее и покрыть ее землею,

Бо душа кожного тіла — це його кров. Тому Я сказав ізраїльським синам: Не вживайте в їжу кров з ніякого тіла, бо душа кожного тіла — це його кров. Кожний, хто її споживає, буде вигублений.

 

ибо душа всякого тела [есть] кровь его, она душа его; потому Я сказал сынам Израилевым: не ешьте крови ни из какого тела, потому что душа всякого тела есть кровь его: всякий, кто будет есть ее, истребится.

Кожна душа з корінних жителів чи із захожих, яка їстиме мертвечину чи здобич хижака, нехай випере свій одяг і помиється водою, — і до вечора буде нечистою, а тоді стане чистою.

 

И всякий, кто будет есть мертвечину или растерзанное зверем, туземец или пришлец, должен вымыть одежды свои и омыться водою, и нечист будет до вечера, а [потом] будет чист;

Якщо ж вона не випере одягу й не помиє тіла водою, то візьме на себе гріх.

 

если же не вымоет [одежд своих] и не омоет тела своего, то понесет на себе беззаконие свое.